З 1 вересня 2025 року в Україні набуде чинності Закон «Про лобіювання» та запрацює Реєстр прозорості, яким опікуватиметься НАЗК. Усі, хто впливає на рішення влади в інтересах клієнтів, повинні будуть зареєструватися у відкритій базі та двічі на рік звітувати про діяльність і фінансування.
Зустріч в UK comms club
Що вважатиметься лобіюванням
Під визначення підпадає діяльність, якщо є одночасно:
- вплив на орган влади чи посадовця;
- комерційний інтерес;
- об’єкт лобіювання (посадова особа або орган);
- предмет — нормативно-правовий акт.
Не вважатиметься лобіюванням журналістика, участь у консультаціях і слуханнях, адвокація без комерційного інтересу чи безоплатні звернення громадян.
Суть закону — формування культури доброчесного впливу. Спочатку потрібне регулювання, а вже потім ринок покаже, як розвиватися. Якщо працюєш прозоро та професійно, маєш клієнтів — чому б не зареєструватися? Це питання іміджу. Для НАЗК головне — знати джерела впливу і забезпечити відкритість,
— зазначила Анастасія Єзерська, керівниця відділу організації роботи із зацікавленими сторонами та забезпечення прийняття актів антикорупційної політики НАЗК під час зустрічі в UK comms club.
Як працюватиме Реєстр прозорості
Щоб стати суб’єктом лобіювання, потрібно буде заповнити дані онлайн, пройти автентифікацію через КЕП, зазначити сферу діяльності та джерела фінансування. Реєстрація — безплатна.
У публічній частині Реєстру буде доступна статистика: хто найактивніший, які сфери найпопулярніші та кого лобіюють найбільше. Кожні пів року лобісти звітуватимуть про клієнтів, предмети та об’єкти лобіювання, витрати, зустрічі з посадовцями, внески до партій чи виборчих фондів.
Інтерфейс Реєстру прозорості
Після запуску закону НАЗК отримає повноваження проводити моніторинг дотримання законодавства, надавати роз’яснення та виносити приписи у разі виявлення порушень.
Вплив на комунікаційників
Закон змінить і роботу PR- та GR-команд. Публічні заяви спікерів компанії, колонки чи участь у дискусіях можуть трактуватися як елемент лобістської активності, якщо мають такі ознаки.
Єзерська наголосила: навіть матеріали у медіа можуть стати підставою для перевірок. Тому компаніям доведеться переглянути стратегії, створювати чек-лісти та оновлювати політики для зовнішніх агенцій.
Якщо певні меседжі компанії регулярно повторюються, мають на меті вплив на рішення органів влади та передбачають бізнес-інтерес, це може розцінюватися як лобіювання. Наприклад, захід, організований комунікаційниками на замовлення бізнесу за участю голови парламентського комітету, теж може бути розцінений як активність у межах лобіювання. Тому комунікаційні фахівці мають розуміти основи GR і знати, де межа між адвокацією та комерційним впливом,
— каже засновниця комунікаційної агенції UK comms Уляна Колодій.
Як реагує бізнес
Представники бізнесу наголошують: питань поки більше, ніж відповідей, утім готовність до нових правил є.
Інна Бойчук, директорка з корпоративних питань мережі «Аврора», зауважила, що GR-напрям у компанії лише формується, але вже планують внутрішню політику:
Ми прагнемо створити прозору, етичну систему лобіювання за міжнародними стандартами. Лобіювання — це про вплив, але суспільство ще не готове до того, що бізнес відстоює власні інтереси.
Ярина Скороход, GR&PR менеджерка Групи ДТЕК, підкреслила, що лобізм для бізнесу — природна частина роботи:
Енергетика — один з найбільш зарегульованих секторів, і ми вже готуємось до нових норм. Слово “лобізм” треба декриміналізувати, адже бізнес створює робочі місця, платить податки та підтримує ЗСУ.
За її словами, перші зареєстровані лобісти формуватимуть репутацію професії. А для компаній важливо враховувати, що навіть відповіді спікерів медіа можуть розцінюватися як лобістська діяльність.
