Остеохондроз викликаний порушенням кровопостачання суглобового хряща, яке розвивається під час росту. Типовими симптомами є біль у спині, який може віддавати в кінцівки, скутість і обмежена рухливість [1]. Основними причинами остеохондрозу є дефекти постави, перевантаження та вроджені дефекти.
Osteochondrosis. Image: Pixabay
Симптоми остеохондрозу: остеохондроз проявляється некрозом хрящів і кісток. Він виникає в результаті порушення кровотоку. Факторами, що сприяють розвитку патології, є
- травми, пов’язані із заняттями спортом або підвищеними фізичними навантаженнями;
- інтенсивний ріст у підлітковому віці;
- генетична схильність;
- ендокринні порушення.
Зазначені фактори часто взаємодіють один з одним. Наприклад, остеохондроз дуже поширений серед молодих спортсменів [3].
Типові скарги, які виникають при остеохондрозі, – це біль, набряк і відчуття поколювання. Біль, який може бути різної інтенсивності, зазвичай посилюється при навантаженні і вщухає в стані спокою [2]. Для зняття болю та відновлення хрящової, м’якої тканини суглоба, можна використовувати такий препарат, як Терафлекс. Ліки від остеохондрозу, такі як таблетки, гелі, мазь створені в першу чергу для того, щоб знімати виникаючий больовий синдром. Насправді остеохондроз прогресує дуже повільно: коли він з’являється, біль має низьку інтенсивність і періодичний характер. Для погіршення стану потрібні місяці, а в деяких випадках навіть роки. У цей період фрагменти кістки та хряща стають вільними тілами в суглобі. Тому біль стає більш інтенсивним і постійним. Блокування суглоба значно обмежує діапазон рухів у суглобі [3].
Лікування остеохондрозу
Складається з низки заходів і вимагає комплексного підходу до лікування уражень хребта. Тільки консервативне лікування пропонує кілька ефективних способів позбавлення від болю в хребті. Якщо немає протипоказань, робота з пацієнтом починається з мануальної терапії, тобто масажу, фізіотерапії та фізичних вправ. Запущені стадії захворювання потребують фармакологічної терапії [1]. З іншого боку, якщо хвороба зайшла надто далеко і виникла грижа міжхребцевого диска, може бути заплановане хірургічне втручання. Період відновлення після такої процедури може зайняти близько року.
Першочерговим завданням при остеохондрозі є корекція хребта, приведення його в правильне положення, щоб навантаження на хребет розподілялося рівномірно, наскільки це можливо. Ключовим моментом тут буде систематичне тренування м’язів черевного преса (так званого “ядра”). Сильні м’язи живота і спини утримують хребет у правильному положенні.
Як і при всіх захворюваннях, важлива рання діагностика. Це дає можливість зупинити розвиток ураження кісток. Тест на рухливість суглобів – це перший можливий діагностичний тест. Підозра виникає, коли кут розгинання суглоба менший за норму [3].
Основним тестом, який показує ступінь тяжкості остеохондрозу, є МРТ-сканування. Воно показує ступінь ураження, щоб можна було спланувати ефективну терапію.
Фармакологічна терапія допомагає полегшити больові відчуття і базується на застосуванні анальгетиків та нестероїдних протизапальних препаратів. Хірургічні процедури застосовуються, коли консервативне лікування не дає задовільних результатів.
Література
- Циркот, І. М. (2005). Остеохондроз хребта (сучасні погляди на етіологія і патогенез захворювання).
- Усова, О., & Бухвал, А. (2010). Особливості мозкової гемодинаміки в студентів при остеохондрозі шийного відділу хребта.
- Попович, Д. В., Коваль, В. Б., Салайда, І. М., Вайда, О. В., & Руцька, А. В. (2017). Реабілітація хворих на остеохондроз хребта. Здобутки клінічної i експериментальної медицини, (4), 74-77.
