Кібербулінг: як з ним боротися?

Ще п’ять років тому англійське слово cyberbullying не було на слуху. А зараз про це явище знає навіть дитина. Так, 19 січня 2021 в ювенальну поліцію Херсона звернулася жінка зі скаргою на те, що її дочка піддається цькуванню з боку однокласників. При з’ясуванні обставин поліція дізналася, що дівчинка стала жертвою кібербулінгу. Чи є спосіб захиститися від цькування в інтернеті або це доведеться прийняти як даність?

Заплуталися в мережах?

Хто з нас не пам’ятає себе в шкільні роки? Ти сповнений сил, ідей, ентузіазму – і, звичайно ж, влюбчів. 13-річна школярка познайомилася через Інтернет з хлопцем. Здавалося, що між ними виникла симпатія. Через два місяці хлопець попросив надіслати кілька пікантних фотографій, але дівчинка відмовилася. Друг по листуванню наполягав:

В цьому немає нічого страшного. Так роблять всі. Наприклад, твої однокласниці регулярно пересилають свої фотографії, просто ти про це не знаєш.

І дівчинка здалася. Ніхто не хоче здаватися білою вороною. Тим більше, секстинг, на жаль, став мейнстрімом серед молоді. Не в останню чергу в цьому винні обставини, через які ми проводимо практично весь час в інтернеті. Зрештою, школярі та студенти – теж діти свого часу.

Так, згідно зі статистикою Privacy Savvy, 30% підлітків хоча б раз в житті відправляли в інтернет фото або відео інтимного характеру.

Але повернемося до історії. Насправді, ніякого молодої людини не існувало. Дві однокласниці дівчинки створили фейковий сторінку в соціальній мережі. Завантажили фейкове фото підлітка з інтернету і почали чат.

Однокласниці викладали цю переписку в спеціально створену групу, про що жертва обставин не знала. І не розуміла, чому над нею підсміюються в школі, поки один з однокласників не показав їй загальний чат, в якому обговорювався кожен її коментар. Там же вона виявила і власні фотографії, які висилала молодій людині.

Зрозуміло, що після цього дівчинка замкнулася в собі і відмовилася ходити в школу. Батьки намагалися підтримати дочку, але, як показує практика, в таких випадках навіть психолог виявляється безсилим. Зачеплено гідність, і людина може повністю втратити довіру до людей, бажання вибудовувати як дружні, так і сімейні відносини.

А тепер уявіть: поліція просто провела профілактичну бесіду з ініціаторами цькування, а їх батьки заплатили невеликі штрафи. Ось і все покарання.

Законодавчо це питання в Україні регулюється тільки два роки – мова йде про статтю 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення “Булінг (цькування) учасника освітнього процесу”. Однак закон передбачає покарання за цькування, а не кібербулінг – ряд дій, спрямованих на приниження гідності користувача в інтернеті. Значить, проблема як і раніше актуальна.

Погляньте на наступну статистику:

• 80% школярок по всьому світу, що зіткнулися з кібербулінгом, відчувають себе безсилими.
• При цьому, тільки 38% дітей, яких цькували онлайн, звертаються до батьків за допомогою.
• Плачевний результат більш ніж передбачуваний: жертви кібербулінгу в 2 рази частіше намагаються звести рахунки з життям, ніж інші підлітки.

Проблему кібербулінгу необхідно вирішувати не тільки на законодавчому рівні, а й за допомогою впровадження культури кібербезпеки в нашому суспільстві.

Технічні аспекти: керівництво для батьків

Один з кращих способів переконатися, що ваша дитина веде безпечну активність в мережі, – встановити VPN на роутері. Віртуальна приватна мережа здатна зашифрувати мережевий трафік, щоб хакери або шпигуни не могли відслідковувати дії дитини онлайн. Також VPN приховує інформацію від інтернет-провайдерів, і ви зможете зайвий раз переконатися, що персональні дані не збираються компаніями і не перепродуються третім особам. Одним словом, пояснити дитині важливість включення VPN – завдання батьків.

Однак віртуальна приватна мережа – не єдиний спосіб захистити активність в Інтернеті. Прагнучи внести свій вклад в розвиток кіберкультури, компанія ExpressVPN опублікувала вичерпне керівництво для батьків, в якому є такі такі аспекти.

1. Незалежно від того, потрапляв ваш девайс в руки потенційних злочинців, дотримуйтесь правила безпеки – зберігайте інформацію на “хмарі”, користуйтеся програмним забезпеченням типу SaaS, PaaS або IaaS.
2. Не забувайте захищати онлайн-аккаунт надійним паролем, зберігайте паролі від облікових записів в віртуальному просторі, такому як Last Pass.
3. Необхідно захищати не тільки електронну пошту, а й соціальні мережі, від вторгнення злочинців. Використовуйте двофакторну аутентифікацію і при реєстрації вводьте безпечний емейл.
4. Ініціатор Кібербулінгу може використовувати вашу активність в соціальних мережах, щоб спостерігати за вами. Перевірте налаштування приватності на кожному обліковому записі.
5. Хороша практика – створювати акаунти під псевдонімом. Однак враховуйте, що такі додатки, як Instagram і Twitter можуть порекомендувати вашу фейковий сторінку як рекомендованого товариша людині, від якої ви ховаєтеся, обазуючись на номері телефону, адресі та іншій активності в телефоні.
6. Візьміть за правило не ділитися в соціальних мережах так званою сенситивною (чутливою) інформацією – квитками, паспортами або деталями, які розшифровують місце вашого знаходження.
7. Завжди віддавайте перевагу зашифрованому інтернет-з’єднанню. Наприклад, шифри, властиві таким мессенджерам, як WhatsApp, Signal, Telegram і Viber, не дадуть зловмиснику можливості прочитати ваші старі повідомлення, навіть якщо ви втратите телефон.

Ще одна ідея – використовувати передплачену SIM-карту для конфіденційного спілкування.

Висновок

Спочатку соціальна мережа створювалася як інструмент пошуку тих людей, з якими втрачено зв’язок. Пам’ятається, скільки радості доставляли моменти, коли наші батьки знаходили в соцмережах своїх товаришів по службі, однокласників. Сидячи в скайпі, вони згадували молодість і по веб-камері могли поспілкуватися з тим, кого не бачили давним-давно. Але для нинішнього покоління вся комунікація зосередилася в соціальних мережах. Так як цей процес незворотній, завданням батьків і вчителів стає – прищепити культуру спілкування в мережі і виконувати правила кібербезпеки.