Роботи в п’ять разів більше, ніж минулого року. Ринок праці стрімко відновлюється, що створює нові виклики для роботодавців, головний з яких — дефіцит кваліфікованих кадрів. Знижується конкуренція за роботу та кількість шукачів, які виходять на ринок праці.
Ринок праці продовжує розвиватись за оптимістичним сценарієм. Квітень, як і всі попередні місяці 2023 року, теж перейняв естафету рекордів за кількістю пропозицій роботи.
Графік 1. Статистика відновлення ринку праці України (у квітні)
За даними системи управління наймом (СУН) Work.ua, у квітні зафіксовано 82 467 вакансій, що на 9% більше, ніж у березні. Фактично наразі ринок праці знаходиться майже на рівні квітня 2021 року (у квітні 2022 — 16 046 вакансій).
Графік 2. Динаміка вакансій з січня до квітня проти 2022 та 2021 років
Зміна географічних лідерів за кількістю вакансій
Уперше після повномасштабного вторгнення Харківська область увірвалась у п’ятірку лідерів за кількістю пропозицій роботи та зайняла п’яте місце, обігнавши Івано-Франківську область. Своєю чергою Дніпропетровська область обігнала Львівську та посіла друге місце.
Графік 3. Області з найбільшою кількістю вакансій у квітні та березні проти минулого року
Найбільший приріст вакансій у квітні демонстрували переважно прифронтові регіони: Харківська (+26% — 2 795 вакансій), Сумська (+17% — 735 вакансій), Чернігівська (+16% — 883 вакансії), Херсонська (+14% — 136 вакансій), Запорізька (+14% — 1 415 вакансій) та Київська область (+13% — 25 717 вакансій).
Графік 4. Десять категорій з найбільшим приростом вакансій у квітні проти березня
Найбільше зростання попиту роботодавців відбулось на фахівців:
- +33% — прибиральник (911 вакансій);
- +32% — охоронець (1 088 вакансій);
- +30% — бармен/бариста (1 768 вакансій);
- +26% — офіціант (1 382 вакансії);
- +25% — комплектувальник (1 549 вакансій).
Графік 5. Скільки нових вакансій зʼявилось у квітні, як порівняти з березнем
Отже, бачимо, що бізнес продовжує дбати про безпеку, створювати якісний сервіс для українців, нарощує складські потужності для організації продажів, активно відбудовує Україну та розширюється на півночі, сході та півдні.
Безробітних українців стає менше
У квітні шукачі створили та оновили на 18% менше резюме, ніж у березні. У розподіленні за статтю: 55% кандидатів складають жінки, 45% — чоловіки.
Переважно нові кандидати прибували за посадами: продавець-консультант, менеджер з продажу, адміністратор, водій, офіс-менеджер, бармен / бариста, бухгалтер, менеджер по роботі з клієнтами, офіціант, оператор контакт-центру, охоронець. Більшість нових кандидатів знаходиться в Київській, Дніпропетровській, Львівській, Одеській та Харківській областях, а також дистанційно.
Конкуренція за роботу сходить нанівець
Шукачі можуть цьому порадіти, чого не скажеш про роботодавців. За статистикою системи управління наймом (СУН) Work.ua, у квітні конкуренція шукачів за роботу була нижче рівня 2021 року і практично досягла довоєнного рівня. Часи, коли на одну вакансію надходило сотні відгуків, уже в минулому.
Графік 6. Динаміка конкуренції шукачів — середня кількість відгуків на вакансію на день
Найвищий попит шукачів на роботу спостерігається у Київській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Вінницькій областях. Найнижчий у Закарпатській, Чернівецькій, Тернопільській, Черкаській та Івано-Франківській областях.
Найвища конкуренція шукачів на одну вакансію відбувається за посадами диджитал-фахівців з можливістю працювати дистанційно: верстальник, Front-end програміст, тестувальник, вебдизайнер, спеціаліст чата, відеомонтажер, ретушер, програміст Java і копірайтер.
Найнижча конкуренція шукачів переважно на вакансії лікарів: гастроентеролог, ендоскопіст, ендокринолог, оториноларинголог, кардіолог, а також за посадами: завідувач аптеки, ветеринарний лікар, дизеліст, гірник.
У Київській області платять більше
Середня зарплата в Україні складає 16 000 грн. Детальніше за областями: у Дніпропетровській і Харківській — по 15 000 грн, в Одеській — 15 500 грн, у Львівській — 16 000 грн. У Київській області оплата праці зросла на 500 грн і тепер складає 18 000 грн.
Згідно з даними СУН, найвища середня оплата праці в Україні знаходиться у діапазоні від 25 000 до 52 500 грн.
10 посад з найбільшою середньою зарплатою:
- 52 500 грн — медіабаєр.
- 41 500 грн — водій-міжнародник.
- 30 000 грн — арматурник, бізнес-аналітик, продюсер, регіональний менеджер, рихтувальник, рієлтор, тонувальник.
- 29 000 грн — головний інженер, координатор зі збуту.
- 28 750 грн — менеджер по роботі з супермаркетами.
- 27 600 грн — керівник інтернет-магазину.
- 27 500 грн — 3D-візуалізатор, автоелектрик, дизеліст.
- 26 250 грн — зубний технік.
- 25 450 грн — вебдизайнер.
- 25 000 грн — автомеханік, автослюсар, виконроб, дизайнер інтер’єру, інженер з гарантії, категорійний менеджер, майстер СТО, менеджер з розвитку, менеджер ЗЕД, менеджер проєктів, програміст ЧПУ, технолог меблів, фахівець із каменеобробки.
Графік 7. Категорії, в яких найбільше зросли зарплати у квітні, як порівняти з березнем
Найнижча середня зарплата знаходиться у діапазоні від 7 900 грн до 10 500 грн за посадами: бібліотекар, майстер виробничого навчання, прибиральник, санітар, посудомийник, музичний керівник, соціальний працівник, асистент ветеринарного лікаря, оператор атракціонів, покоївка.
Про що нам каже квітень
Роботи в Україні вистачає всім. Шукачі можуть вибирати, де і ким працювати. Крім того, українцям відкриваються можливості для професійного і фінансового зростання. Для цього потрібно бути відкритим до нового та готовим вчитися і перенавчатися.
Роботодавцям варто суттєво переглянути підхід до найму. Просто публікувати вакансії вже не достатньо. Насамперед потрібно подбати про бренд роботодавця, це ставатиме дедалі важливішим у залученні талантів у компанію. Також використовувати всі можливі інструменти пошуку, проактивно пропонувати вакансії кандидатам, працювати з базами кандидатів.
На горизонті видніється дефіцит кваліфікованих кадрів. Експерти ринку праці прогнозують можливі рішення ситуації шляхом:
- перегляду політики найму та збільшення фокуса на підбір молодих фахівців та професіоналів у віці;
- перегляду ставлення до професій, які вважались суто чоловічими, та найм жінок, адже професіоналізм не має гендеру, віку та будь-яких інших обмежень;
- впровадження програм підвищення кваліфікації наявних кадрів;
- впровадження програм з працевлаштування ветеранів, ВПО;
- створення привабливих умов для повернення українців із-за кордону;
- залучення працівників з інших країн.
Усім учасникам ринку праці потрібно усвідомити, що у моменті більше кандидатів на ринку не стане, а оплата праці стрімко не зросте. Тож наразі потрібно працювати за тими умовами й з тими кандидатами, що є, та докладати зусиль до розвитку і перемоги України.
