<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Marketer</title>
	<atom:link href="https://marketer.ua/ua/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://marketer.ua/ua</link>
	<description>Новини та статті про маркетинг і технології для бізнесу, стартапів і підприємців</description>
	<lastBuildDate>Thu, 25 Jun 2026 10:48:31 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	

<image>
	<url>https://marketer.ua/wp-content/uploads/2024/06/cropped-Marketer_01-1-32x32.png</url>
	<title>Marketer</title>
	<link>https://marketer.ua/ua</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Від MQL до SQL: де бізнес втрачає до 70% потенційного доходу, і чому проблема не завжди в маркетингу</title>
		<link>https://marketer.ua/ua/where-businesses-lose-up-to-70-of-potential-revenue-and-why-the-problem-isn-t-always-marketing/</link>
		<comments>https://marketer.ua/ua/where-businesses-lose-up-to-70-of-potential-revenue-and-why-the-problem-isn-t-always-marketing/#respond</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Jun 2026 10:48:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Максим Катаржук]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Digital-маркетинг]]></category>
		<category><![CDATA[LeadGen]]></category>

		<guid isPermaLink="false">https://marketer.ua/?p=68286</guid>
		<description><![CDATA[<p>Більшість компаній шукає проблему в лідах. Мало заявок, не той трафік, слабкі креативи, неякісний перформанс. Але найчастіше гроші губляться значно пізніше, а саме на переході між MQL та SQL. Уявімо ситуацію: ваш маркетинг-відділ приводить потенційного клієнта. Людина залишила заявку, повністю відповідає ICP, проявила інтерес або навіть вказала бюджет. Але до sales цей лід або доходить [&#8230;]</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/where-businesses-lose-up-to-70-of-potential-revenue-and-why-the-problem-isn-t-always-marketing/">Від MQL до SQL: де бізнес втрачає до 70% потенційного доходу, і чому проблема не завжди в маркетингу</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><b></b>Більшість компаній шукає проблему в лідах. Мало заявок, не той трафік, слабкі креативи, неякісний перформанс. Але найчастіше гроші губляться значно пізніше, а саме на переході між MQL та SQL.</p>
<div id="attachment_68304" style="width: 1010px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-full wp-image-68304" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Marketing-Qualified-Lead-1.jpg" alt="Marketing Qualified Lead" width="1000" height="667" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Marketing-Qualified-Lead-1.jpg 1000w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Marketing-Qualified-Lead-1-300x200.jpg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Marketing-Qualified-Lead-1-768x512.jpg 768w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /><p class="wp-caption-text">Marketing Qualified Lead</p></div>
<p>Уявімо ситуацію: ваш маркетинг-відділ приводить потенційного клієнта. Людина залишила заявку, повністю відповідає ICP, проявила інтерес або навіть вказала бюджет. Але до sales цей лід або доходить занадто пізно, або потрапляє в хаотичний процес без системи, швидкості й контролю.</p>
<p>З моїх спостережень, в таких випадках  бізнес починає «заливати» прогалини бюджетом: збільшує рекламні витрати, масштабує канали, когось наймає. Хоча на практиці зростання могло б початися з наведення порядку у воронці після першого контакту.</p>
<p>Особливо це критично для B2B та сервісних компаній, де цикл угоди довший, а вартість ліда перевищує сотні або навіть тисячі доларів.</p>
<h2 style="text-align: left;">MQL і SQL: у чому різниця насправді</h2>
<p>Маркетинг і sales-команда іноді по-різному розуміють, що таке якісний лід, через що одна й та сама заявка для одних виглядає перспективною, а для інших — «сирою».</p>
<p>Насправді різниця досить проста.</p>
<p>MQL (Marketing Qualified Lead) — це заявка, яка має достатньо ознак відповідності вашому цільовому клієнту та достатній інтерес, щоб передати її  команді продажів на вступний дзвінок.</p>
<p>Якщо спростити, то MQL відповідає лише на одне питання: чи варто sales-команді витрачати час на intro call?</p>
<p>На цьому етапі маркетинг або команда з лідогенераціїї зазвичай оцінює базові сигнали:</p>
<ul>
<li>чи відповідає лід ICP;</li>
<li>чи є конкретний запит;</li>
<li style="text-align: left;">чи виглядає проєкт достатньо масштабним;</li>
<li style="text-align: left;">чи є ознаки бюджету;</li>
<li style="text-align: left;">чи спілкуємося ми з потенційним decision maker;</li>
<li style="text-align: left;">чи залишив контакт корпоративні дані.</li>
</ul>
<p>При цьому MQL ще не означає наявність підтвердженого бюджету чи готовність до співпраці. Це лише сигнал, що ліда варто кваліфікувати далі.</p>
<p>SQL (Sales Qualified Lead) з&#8217;являється вже після вступного дзвінка. Саме тут команда продажів проводить повноцінну кваліфікацію та перевіряє те, що неможливо достовірно зрозуміти із заявки чи форми:</p>
<ul>
<li style="text-align: left;">чи є реальна потреба в проєкті саме зараз;</li>
<li style="text-align: left;">чи підтверджений бюджет;</li>
<li style="text-align: left;">чи відповідає масштаб робіт очікуванням компанії;</li>
<li style="text-align: left;">чи залучена людина, яка ухвалює рішення;</li>
<li style="text-align: left;">чи існують зрозумілі терміни запуску.</li>
</ul>
<p>Тому поширена помилка багатьох компаній — намагатися проводити повну BANT-кваліфікацію (Budget, Authority, Need, and Timeline. — Прим. ред.) ще на рівні маркетингу. Насправді бюджет, потреба, терміни та залученість decision maker найчастіше підтверджуються саме під час розмови з клієнтом, а не до неї.</p>
<p>Через це між MQL та SQL існує окремий і дуже важливий етап — intro call.</p>
<p>Саме тут бізнес втрачає значну частину потенційних угод. І не через те, що маркетинг привів поганий лід, а через те, що критерії передачі не зафіксовані, команди по-різному трактують якість заявок.</p>
<p>Знаю чимало компаній, де MQL автоматично вважається «роботою sales». Але без чітких правил передачі лідів і зрозумілих критеріїв переходу між етапами заявки можуть годинами чекати на відповідь, губитися між менеджерами або взагалі залишатися без належної уваги.</p>
<p>У сервісному B2B це особливо дорого. Один якісний MQL може коштувати компанії сотні доларів ще до першого дзвінка. І якщо процес між MQL та SQL працює погано, бізнес втрачає не просто ліда, а й інвестовані гроші та потенційний дохід.</p>
<h2 style="text-align: left;">Де бізнес найчастіше втрачає дохід</h2>
<h3>1. Повільна реакція на заявку</h3>
<p>Це одна з найбільш недооцінених проблем. Зазвичай команда продажів працює за локальним графіком: умовно з 9 до 18. Але ліди (принаймні з іншої півкулі) не знають про ваш робочий день.</p>
<p>За моїм власним внутрішнім аналізом однієї з B2B-компаній, 31% усіх лідів у лютому приходили після 18:00. Тобто третина потенційного прибутку випадала на час, коли ніхто не відповідав клієнтам. Грубо кажучі, поки українська команда завершує робочий день, американський клієнт лише починає активну фазу роботи.</p>
<p>У результаті відбувається класичний сценарій: користувач залишає заявку; отримує відповідь лише наступного дня, а за цей час уже встигає поговорити з конкурентом.</p>
<blockquote><p>І тут важливий момент, про який варто памʼятати усім: хто займається лідгєном, клієнт ніколи не залишається «в вакуумі». Якщо в нього є активний запит, він піде туди, де відповіли швидше. Навіть якщо у конкурента слабший маркетинг.</p></blockquote>
<h3 style="text-align: left;">2. Відсутність нормальної кваліфікації</h3>
<p>Ще один важливий аспект, який бізнес часто не помічає: лід уже прийшов, але перший досвід взаємодії з компанією не викликає довіри.</p>
<p>Особливо це помітно на платформах на кшталт Behance чи Dribbble. Людина шукає дизайнера або студію, бачить портфоліо, пише конкретному спеціалісту, а у відповідь отримує посилання на календар геть іншої людини, повідомлення від акаунт-менеджера або складний ланцюжок комунікації, який не має жодного стосунку до її початкового запиту.</p>
<p>Для компанії це здається дрібницею, але для ліда &#8211; це завжди додаткове тертя.</p>
<p>Я неодноразово бачив ситуації, коли люди просто губилися між повідомленнями, не розуміли, з ким саме будуть спілкуватися, отримували часові слоти не у своєму часовому поясі або не отримували жодного нагадування перед дзвінком.</p>
<p>Це створює враження хаотичної компанії ще до першої розмови.</p>
<blockquote><p>Важливо от що: для клієнта не існує окремо маркетингу, sales чи delivery-команди. Він оцінює весь досвід взаємодії як єдину систему.</p></blockquote>
<p>Тому навіть хороший MQL може так не дійти до дзвінка не через брак бюджету чи мотивації, а через банальну втрату довіри на етапі першого торкання.</p>
<p>Найгірше те, що такі втрати майже ніколи не потрапляють у CRM. У звітах вони виглядають як «не відповів», «не прийшов на дзвінок» або «зник після контакту». Але реальна причина зазвичай така: компанія створила занадто багато зайвих бар&#8217;єрів між зацікавленим клієнтом і нормальною розмовою.</p>
<h3>3. CRM, яку ніхто не веде як слід</h3>
<p>Чимало компаній досі сприймають CRM як інструмент «для галочки». Лід створили, поставили статус… і на цьому процес фактично закінчується. Частина комунікації, про яку я вже зазначив вище, губиться в месенджерах, особистих нотатках sales-команди, а деякі домовленості взагалі ніяк не фіксуються.</p>
<p>У результаті маркетинг бачить лише фінальну позначку «не закрився», але не розуміє, що саме сталося між першим контактом та втратою потенційної угоди.</p>
<p>Продажник міг відповісти через 12 годин чи забути надіслати прорахунок у домовлений термін. Міг кілька разів переносити дзвінок або просто не зафіксувати частину комунікації в CRM. Інколи угода зависає через типовий договір, який постійно доводиться перепогоджувати з клієнтами, але цього теж ніхто не аналізує системно.</p>
<blockquote><p>І головна проблема тут навіть не в самому хаосі (звісно, що це погано по дефолту), а в тому, що бізнес не може побудувати причинно-наслідкові зв’язки такого просідання.</p></blockquote>
<p>Для маркетингу це виглядає як «неякісні ліди», хоча на практиці проблема криється у швидкості реакції або банально у відсутності дисципліни всередині команди з продажів.</p>
<h2 style="text-align: left;">Чому маркетинг більше не може “закінчуватись” на MQL</h2>
<p>У багатьох командах досі живе стара модель: маркетинг приводить ліди,  а сейлз продає. Наче між цими двома етапами проходить чітка межа, після якої маркетинг уже ні на що не впливає.</p>
<p>Але сучасний B2B так давно не працює. Маркетинг сьогодні залазить у воронку значно глибше, ніж на рівень генерації MQL. Він впливає на те, як відділ продажів формулює цінність продукту, як виглядає презентація компанії, як будується follow-up після дзвінка і навіть на те, як клієнту допрадають продукт та підтримку після підписання контракту.</p>
<p>Бо клієнт не бачить окремо команди маркетингу та продажів. Для нього це одна компанія, а отже, один досвід та наскрізна комунікація. Коли ж між цими двома частинами починається розрив, бізнес дуже швидко починає втрачати гроші на стиках.</p>
<p>У результаті компанія може місяцями шукати проблему в трафіку, креативах або performance-кампаніях, хоча реальна причина в тому, що між MQL та доходом просто прогалина у процесі.</p>
<h2 style="text-align: left;">Як знайти слабкі місця у воронці вже зараз</h2>
<p>Почати можна з базового аудиту й подивитися не на «відчуття», а на фактичний шлях ліда від заявки до першої розмови.</p>
<ol>
<li style="text-align: left;">Швидкість першої відповіді. Скільки часу реально минає між заявкою та першим контактом? Не в середньому «десь швидко», а по кожному каналу окремо: сайт, Behance, Dribbble, LinkedIn, рекомендації тощо.</li>
<li style="text-align: left;">Покриття часових поясів. Чи відповідає графік sales-команди ринкам, з яких приходять ліди? Якщо значна частина заявок із США чи Австралії приходить після вашого робочого дня, але обробляється лише наступного ранку, частина воронки фактично випадає.</li>
<li style="text-align: left;">Перехід від MQL до intro call. Скільки MQL реально доходять до призначеного дзвінка? А скільки губляться між першим повідомленням, календарем, уточненнями та follow-up? Саме тут варто дивитися не тільки на якість ліда, а й на фрейм комунікації: чи зрозуміло людині, з ким вона говоритиме, навіщо потрібен дзвінок і що буде наступним кроком.</li>
<li style="text-align: left;">Дані в CRM. Чи бачите ви повну історію руху ліда: канал, джерело, регіон, час заявки, відповідального, швидкість першої відповіді, кількість контактів, статус зустрічі та причину втрати? Якщо ні, ви фактично керуєте воронкою наосліп.</li>
<li style="text-align: left;">Кількість торкань до дзвінка. Скільки повідомлень потрібно, щоб довести ліда до першого дзвінка? Якщо для простого бронювання зустрічі потрібно п’ять уточнень, два перенесення й ручне погодження часу, процес уже створює зайве тертя.</li>
</ol>
<h2 style="text-align: left;">Як покращити перехід із MQL у SQL без збільшення бюджету</h2>
<p>По-перше, зафіксуйте критерії передачі лідів між маркетингом і sales. Команди повинні однаково розуміти, який лід вважається MQL і в який момент він переходить у роботу sales. Інакше суперечки про «якість лідів» будуть виникати постійно.</p>
<p>По-друге, спростіть шлях до першої розмови. Чим менше дій потрібно людині для бронювання intro call, тим вищою буде конверсія. Клієнт має швидко зрозуміти, з ким він говоритиме, навіщо потрібен дзвінок і яким буде наступний крок.</p>
<p>По-третє, автоматизуйте критичні точки комунікації.  Підтвердження заявки, нагадування про дзвінок, follow-up після зустрічі та базові SLA на першу відповідь часто дають більше ефекту, ніж нові рекламні кампанії.</p>
<p>По-четверте, аналізуйте не лише кількість лідів, а й причини їх втрати. Важливо розуміти, чому MQL не став SQL: через бюджет, відсутність потреби, втрату інтересу, слабку комунікацію чи помилки в процесі. Саме тут зазвичай знаходяться точки зростання.</p>
<blockquote><p>І головне: оцінюйте воронку від заявки до доходу, а не лише до MQL. Сам по собі MQL не приносить бізнесу грошей. Доходи з&#8217;являються лише тоді, коли маркетинг, продажі та процес передачі лідів працюють як єдина система.</p></blockquote>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/where-businesses-lose-up-to-70-of-potential-revenue-and-why-the-problem-isn-t-always-marketing/">Від MQL до SQL: де бізнес втрачає до 70% потенційного доходу, і чому проблема не завжди в маркетингу</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://marketer.ua/ua/where-businesses-lose-up-to-70-of-potential-revenue-and-why-the-problem-isn-t-always-marketing/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
	<media:content url="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Marketing-Qualified-Lead-1.jpg" medium="image" />
	</item>
		<item>
		<title>#ВАРТОЖИТИ випустив ролик із Сергієм Жаданом, Яніною Соколовою та Олександром Тереном про життя в постійній напрузі</title>
		<link>https://marketer.ua/ua/vartozhyty-released-a-video-with-serhiy-zhadan-yanina-sokolova-and-oleksandr-teren/</link>
		<comments>https://marketer.ua/ua/vartozhyty-released-a-video-with-serhiy-zhadan-yanina-sokolova-and-oleksandr-teren/#respond</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Jun 2026 10:07:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Марина Нусенкис]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Charity]]></category>

		<guid isPermaLink="false">https://marketer.ua/?p=68266</guid>
		<description><![CDATA[<p>Всеукраїнський колцентр безоплатної психологічної допомоги #ВАРТОЖИТИ презентував новий соціальний ролик за участі відомих українців. У відео автори звертають увагу на стан, до якого за роки повномасштабної війни звикли багато українців: постійну напругу, яку ми часто перестаємо помічати та сприймаємо як норму. Переглянути цей допис в Instagram Допис, поширений Кол-центр #ВАРТОЖИТИ &#124; ГО «Фонд Яніни Соколової» [&#8230;]</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/vartozhyty-released-a-video-with-serhiy-zhadan-yanina-sokolova-and-oleksandr-teren/">#ВАРТОЖИТИ випустив ролик із Сергієм Жаданом, Яніною Соколовою та Олександром Тереном про життя в постійній напрузі</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Всеукраїнський колцентр безоплатної психологічної допомоги #ВАРТОЖИТИ презентував новий соціальний ролик за участі відомих українців. У відео автори звертають увагу на стан, до якого за роки повномасштабної війни звикли багато українців: постійну напругу, яку ми часто перестаємо помічати та сприймаємо як норму.</p>
<blockquote class="instagram-media" style="background: #FFF; border: 0; border-radius: 3px; box-shadow: 0 0 1px 0 rgba(0,0,0,0.5),0 1px 10px 0 rgba(0,0,0,0.15); margin: 1px; max-width: 540px; min-width: 326px; padding: 0; width: calc(100% - 2px);" data-instgrm-permalink="https://www.instagram.com/reel/DZ9jQPwIp4d/?utm_source=ig_embed&amp;utm_campaign=loading" data-instgrm-version="14">
<div style="padding: 16px;"><a style="background: #FFFFFF; line-height: 0; padding: 0 0; text-align: center; text-decoration: none; width: 100%;" href="https://www.instagram.com/reel/DZ9jQPwIp4d/?utm_source=ig_embed&amp;utm_campaign=loading" target="_blank"><br />
</a></p>
<div style="display: flex; flex-direction: row; align-items: center;"></div>
<div style="padding: 19% 0;"></div>
<div style="display: block; height: 50px; margin: 0 auto 12px; width: 50px;"></div>
<div style="padding-top: 8px;">
<div style="color: #3897f0; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; font-style: normal; font-weight: 550; line-height: 18px;">Переглянути цей допис в Instagram</div>
</div>
<p style="color: #c9c8cd; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; line-height: 17px; margin-bottom: 0; margin-top: 8px; overflow: hidden; padding: 8px 0 7px; text-align: center; text-overflow: ellipsis; white-space: nowrap;"><a style="color: #c9c8cd; font-family: Arial,sans-serif; font-size: 14px; font-style: normal; font-weight: normal; line-height: 17px; text-decoration: none;" href="https://www.instagram.com/reel/DZ9jQPwIp4d/?utm_source=ig_embed&amp;utm_campaign=loading" target="_blank">Допис, поширений Кол-центр #ВАРТОЖИТИ | ГО «Фонд Яніни Соколової» (@vartozhyty)</a></p>
</div>
</blockquote>
<p><script src="//www.instagram.com/embed.js" async=""></script></p>
<p>Поштовхом до створення ролика стали результати масштабного дослідження емоційного стану українців, яке #ВАРТОЖИТИ провів спільно з Kantar Україна. Воно показало, що за останні 2–4 тижні до моменту опитування 80% респондентів часто або постійно відчували щонайменше один із таких станів: тривогу, роздратування, напругу, виснаження, апатію або безсилля. Водночас 51% українців не знають, куди звертатися по фахову психологічну допомогу.</p>
<p>Саме ці результати стали основою для створення ролика, який покликаний привернути увагу до ментального стану українців та нагадати, що підтримка доступна, а звернення по допомогу не має бути складним чи незрозумілим кроком.</p>
<p>У центрі сюжету — Сергій Жадан. Спів птахів у парку стає поштовхом до думок, у яких звучать голоси інших героїв ролика — Яніни Соколової, Олександра Терена, Ірени Вінцюк, Анастасії Муцей, Антона Шкіряка, Лізи Сусік та Катерини Вишнева. Герої представляють різний досвід життя під час війни, але говорять про схожий стан: втому, напругу та тривогу, що стали звичним фоном повсякденності. У своїх монологах вони пояснюють цей стан зовнішніми обставинами: це не виснаження і не емоційна втома — просто такі умови, у яких сьогодні живуть українці.</p>
<p>Фінальною думкою ролика стає фраза Сергія Жадана: «Варто жити, а не виживати».</p>
<p>У #ВАРТОЖИТИ нагадують: якщо людина відчуває, що їй складно впоратися зі своїм станом самостійно, вона може звернутися на безоплатну лінію психологічної підтримки за номером 5522.</p>
<p>До створення соціального ролика долучилися команда кол-центру психологічної підтримки #ВАРТОЖИТИ, Фонд Яніни Соколової, Фундація Гремі, Kantar та Eter Agency.</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/vartozhyty-released-a-video-with-serhiy-zhadan-yanina-sokolova-and-oleksandr-teren/">#ВАРТОЖИТИ випустив ролик із Сергієм Жаданом, Яніною Соколовою та Олександром Тереном про життя в постійній напрузі</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://marketer.ua/ua/vartozhyty-released-a-video-with-serhiy-zhadan-yanina-sokolova-and-oleksandr-teren/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
	<media:content url="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/VARTOZHITI-1.jpg" medium="image" />
	</item>
		<item>
		<title>Не зарплата єдина: що тепер утримує українців у компаніях — дослідження</title>
		<link>https://marketer.ua/ua/it-s-not-just-about-the-salary-what-keeps-ukrainians-at-their-companies-these-days/</link>
		<comments>https://marketer.ua/ua/it-s-not-just-about-the-salary-what-keeps-ukrainians-at-their-companies-these-days/#respond</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Jun 2026 08:48:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Marketer]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[Опитування]]></category>

		<guid isPermaLink="false">https://marketer.ua/?p=68257</guid>
		<description><![CDATA[<p>Повномасштабна війна, тривала невизначеність та постійний стрес продовжують впливати на робоче життя українців. У цих умовах змінюються кар’єрні очікування, ставлення до професійного розвитку та запит до роботодавців і керівників. Друга хвиля спеціального HR-дослідження Gradus досліджує психоемоційний стан працюючих українців, прояви стресу та вигорання, а також фактори, що впливають на залученість, професійний розвиток і довіру на [&#8230;]</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/it-s-not-just-about-the-salary-what-keeps-ukrainians-at-their-companies-these-days/">Не зарплата єдина: що тепер утримує українців у компаніях — дослідження</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Повномасштабна війна, тривала невизначеність та постійний стрес продовжують впливати на робоче життя українців. У цих умовах змінюються кар’єрні очікування, ставлення до професійного розвитку та запит до роботодавців і керівників. Друга хвиля спеціального HR-дослідження Gradus досліджує психоемоційний стан працюючих українців, прояви стресу та вигорання, а також фактори, що впливають на залученість, професійний розвиток і довіру на робочому місці.</p>
<div id="attachment_68263" style="width: 1546px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-full wp-image-68263" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Not-Just-About-the-Salary.jpeg" alt="Робочий день у 2026-му: що відбувається зі стресом, кар’єрними очікуваннями та довірою на роботі, — дослідження Gradus" width="1536" height="1024" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Not-Just-About-the-Salary.jpeg 1536w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Not-Just-About-the-Salary-300x200.jpeg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Not-Just-About-the-Salary-768x512.jpeg 768w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Not-Just-About-the-Salary-1024x683.jpeg 1024w" sizes="(max-width: 1536px) 100vw, 1536px" /><p class="wp-caption-text">Робочий день у 2026-му: що відбувається зі стресом, кар’єрними очікуваннями та довірою на роботі, — дослідження Gradus</p></div>
<h2 style="text-align: left;">Вигорання: симптоми та психоемоційні кластери</h2>
<p>Робочий процес залишається головним джерелом напруги. Якщо у попередній хвилі дослідження помірний рівень стресу через роботу відчували 49% респондентів, то у 2026 році цей показник зріс до 54%. Ключовим чинником, що провокує такий стан, виступає надмірне навантаження — про нього як про основну причину стресу зазначають 47% опитаних, порівняно з 42% у 2025 році.</p>
<p>Симптоми виснаження та стресу найчастіше проявляються через постійну перевірку новин у месенджерах (62%) та соціальних мереж — навіть під час роботи (45%), а також проблеми зі сном (40%). Ситуація ускладнюється відсутністю відкритого діалогу: у 55% компаній тема ментального здоров&#8217;я залишається табуйованою. При цьому більше половини опитаних (62%) почуваються психологічно в безпеці на робочому місці.</p>
<div id="attachment_68262" style="width: 2880px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-full wp-image-68262" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Simptomi-visnazhennya-ta-stresu.jpeg" alt="Симптоми виснаження та стресу" width="2870" height="1594" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Simptomi-visnazhennya-ta-stresu.jpeg 2870w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Simptomi-visnazhennya-ta-stresu-300x167.jpeg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Simptomi-visnazhennya-ta-stresu-768x427.jpeg 768w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Simptomi-visnazhennya-ta-stresu-1024x569.jpeg 1024w" sizes="(max-width: 2870px) 100vw, 2870px" /><p class="wp-caption-text">Симптоми виснаження та стресу</p></div>
<p>Дослідження виділяє декілька сегментів співробітників: від «залучених й натхненних» до «виснажених й демотивованих». Ризик звільнення залишається високим: серед «виснажених та демотивованих» 70% вже замислювалися про звільнення, а серед «хронічно перевантажених» цей показник становить 50%.</p>
<div id="attachment_68259" style="width: 2876px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-full wp-image-68259" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Bazhannya-zvilnitis.jpeg" alt="Бажання звільнитись" width="2866" height="1608" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Bazhannya-zvilnitis.jpeg 2866w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Bazhannya-zvilnitis-300x168.jpeg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Bazhannya-zvilnitis-768x431.jpeg 768w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Bazhannya-zvilnitis-1024x575.jpeg 1024w" sizes="(max-width: 2866px) 100vw, 2866px" /><p class="wp-caption-text">Бажання звільнитись</p></div>
<h2 style="text-align: left;">Кар&#8217;єра без надриву: нові очікування працівників</h2>
<p>Попри тривалу невизначеність, 70% опитаних українців і надалі відчувають бажання розвиватися та зростати на своєму поточному місці роботи. Водночас змінюється саме розуміння кар’єрного розвитку: працівники дедалі менше пов’язують його з формальними програмами навчання чи лідерськими ініціативами та більше — з можливістю працювати в комфортному та сталому режимі.</p>
<p>Найбажанішими кроками з боку роботодавців для підтримки кар’єрного розвитку залишаються гнучкість місця та графіка роботи (23%), розширення поточної ролі (16%) та допомога в більш ефективному розподілі робочого навантаження (15%). Водночас інтерес до традиційних інструментів розвитку, зокрема тренінгів і навчальних програм, знижується.</p>
<p>Серед головних бар’єрів на шляху кар’єрного зростання працівники називають небажання жертвувати іншими життєвими інтересами (24%) та складність поєднання кар’єри із сімейними обов’язками (20%). Натомість організаційні фактори — брак підтримки керівництва, недостатня видимість у компанії чи відсутність значущих завдань — поступово втрачають свою вагу як перешкоди для розвитку.</p>
<div id="attachment_68260" style="width: 2874px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-full wp-image-68260" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Bar-yeri-na-shlyahu-kar-yernogo-zrostannya.jpeg" alt="Барʼєри на шляху карʼєрного зростання" width="2864" height="1602" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Bar-yeri-na-shlyahu-kar-yernogo-zrostannya.jpeg 2864w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Bar-yeri-na-shlyahu-kar-yernogo-zrostannya-300x168.jpeg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Bar-yeri-na-shlyahu-kar-yernogo-zrostannya-768x430.jpeg 768w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Bar-yeri-na-shlyahu-kar-yernogo-zrostannya-1024x573.jpeg 1024w" sizes="(max-width: 2864px) 100vw, 2864px" /><p class="wp-caption-text">Барʼєри на шляху карʼєрного зростання</p></div>
<p>Ключовими цінностями на робочому місці залишаються матеріальна винагорода та баланс між роботою й особистим життям (по 43%). При цьому майже всі респонденти добре розуміють місію та цінності своєї компанії (96%), а 89% вбачають особистий сенс у своїй роботі. Це свідчить про те, що для більшості українців кар’єрний розвиток сьогодні означає не стільки швидке просування кар’єрними сходами, скільки можливість професійно реалізовуватися без втрати життєвого балансу.</p>
<h2 style="text-align: left;">Довіра до керівництва як новий фактор утримання працівників</h2>
<p>Попри тривалий період невизначеності та високого стресу, більшість працівників демонструють доволі високий рівень довіри всередині організацій. Своїм колегам довіряють 58% опитаних, а керівництву компанії — 56%. Водночас рівень недовіри до керівництва залишається вищим, ніж до колег (18% проти 12%), що свідчить про збереження запиту на якісну внутрішню комунікацію та прозорість управлінських рішень.</p>
<p>Оцінюючи роботу керівництва, працівники найчастіше відзначають компетентність менеджменту у прийнятті рішень, які впливають на роботу компанії (60%). Також понад половина респондентів підтверджують, що можуть розраховувати на підтримку керівника у складних ситуаціях (58%), впевнені у здатності керівництва ефективно управляти командою (57%) та вважають, що важлива інформація комунікується чесно й відкрито (56%).</p>
<p>Водночас результати демонструють простір для подальшого зміцнення довіри. Лише 48% працівників переконані, що керівництво щиро піклується про їхній добробут, а 46% вважають, що інтереси працівників достатньою мірою враховуються під час ухвалення управлінських рішень. Це свідчить про те, що сучасні працівники очікують від лідерів не лише професійної компетентності, а й більшої уваги до людського виміру управління та залучення команди до організаційних змін.</p>
<div id="attachment_68261" style="width: 2874px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-full wp-image-68261" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Dovira-do-kerivnitstva-ta-koleg.jpeg" alt="Довіра до керівництва та колег" width="2864" height="1606" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Dovira-do-kerivnitstva-ta-koleg.jpeg 2864w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Dovira-do-kerivnitstva-ta-koleg-300x168.jpeg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Dovira-do-kerivnitstva-ta-koleg-768x431.jpeg 768w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Dovira-do-kerivnitstva-ta-koleg-1024x574.jpeg 1024w" sizes="(max-width: 2864px) 100vw, 2864px" /><p class="wp-caption-text">Довіра до керівництва та колег</p></div>
<blockquote><p>Дослідження показує важливу зміну у ставленні працівників до роботи. Попри високий рівень стресу та втому, більшість українців не відмовляються від професійного розвитку. Водночас вони дедалі частіше очікують, що кар’єрне зростання не вимагатиме постійного перевантаження чи жертвування іншими сферами життя. У цих умовах особливої ваги набуває якість управління. Для працівників довіра до компанії сьогодні формується через компетентність керівництва, чесну комунікацію та готовність підтримати команду у складних ситуаціях. Саме ці фактори дедалі більше впливають на залученість, лояльність і бажання залишатися в компанії,</p></blockquote>
<p>— зазначає Євгенія Близнюк, засновниця та СЕО Gradus.</p>
<p>Звіт дослідження доступний на сайті Gradus Research за <a href="https://gradus.app/report/stres-kariera-dovira-na-roboti-2026/" target="_blank" rel="nofollow">посиланням</a>.</p>
<p>Дослідження проведене компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Цільова аудиторія — чоловіки та жінки віком 18–60 років, які працюють повний або неповний робочий день та проживають у містах із населенням понад 50 тис. осіб (крім тимчасово окупованих територій та територій активних бойових дій). Період проведення поля: 10–31 березня 2026 року. Розмір вибірки — 1200 респондентів.</p>
<h3 style="text-align: left;" data-section-id="4l9q1m" data-start="0" data-end="48">Що це означає для маркетингу та роботодавців</h3>
<p data-start="50" data-end="358">Результати дослідження демонструють, що боротьба за таланти дедалі більше переходить із площини заробітної плати у площину репутації роботодавця та якості корпоративної культури. Для маркетингу це означає, що бренд роботодавця (Employer Brand) стає одним із ключових факторів конкурентоспроможності компанії.</p>
<p data-start="360" data-end="820">Сучасні кандидати оцінюють не лише рівень компенсації, а й те, наскільки компанія підтримує баланс між роботою та особистим життям, чи довіряють працівники керівництву, як організовані внутрішні комунікації та чи справді декларовані цінності відповідають реальному досвіду співробітників. Саме тому маркетингові команди дедалі активніше співпрацюють із HR-відділами, формуючи послідовний образ роботодавця як у зовнішніх комунікаціях, так і всередині компанії.</p>
<p data-start="822" data-end="1265">Для бізнесу це також сигнал переглянути зміст комунікацій під час найму. Якщо раніше вакансії переважно конкурували рівнем зарплати та бонусів, то сьогодні важливо демонструвати стиль управління, гнучкість роботи, можливості професійного розвитку без перевантаження, турботу про ментальне здоров&#8217;я та реальні історії співробітників. Саме такі фактори дедалі частіше впливають на рішення кандидатів обрати компанію або залишитися в ній надовго.</p>
<p data-start="1267" data-end="1674" data-is-last-node="" data-is-only-node="">У довгостроковій перспективі сильний бренд роботодавця стає не лише інструментом рекрутингу, а й елементом загальної репутації бізнесу. Компанії, які інвестують у довіру, відкриту комунікацію та комфортне робоче середовище, отримують перевагу не лише на ринку праці, а й серед клієнтів та партнерів, адже ставлення до власних працівників дедалі більше сприймається як показник зрілості та надійності бренду.</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/it-s-not-just-about-the-salary-what-keeps-ukrainians-at-their-companies-these-days/">Не зарплата єдина: що тепер утримує українців у компаніях — дослідження</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://marketer.ua/ua/it-s-not-just-about-the-salary-what-keeps-ukrainians-at-their-companies-these-days/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
	<media:content url="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Not-Just-About-the-Salary.jpeg" medium="image" />
	</item>
		<item>
		<title>«Звикай, це Хартія»: корпус «Хартія» та агенція Olart представили рекламну кампанію до запуску навчального батальйону «Капа»</title>
		<link>https://marketer.ua/ua/charter-corps-and-the-olart-agency-presented-an-advertising-campaign/</link>
		<comments>https://marketer.ua/ua/charter-corps-and-the-olart-agency-presented-an-advertising-campaign/#respond</comments>
		<pubDate>Wed, 24 Jun 2026 14:03:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Марина Нусенкис]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Креатив]]></category>

		<guid isPermaLink="false">https://marketer.ua/?p=68246</guid>
		<description><![CDATA[<p>Від неймінгу та стратегії до відеоманіфесту й зовнішньої реклами — креативна агенція Olart розробила повну комунікаційну платформу для запуску навчального батальйону «Капа» у складі 2-го корпусу НГУ «Хартія». В основі кампанії — креативна ідея «Звикай, це Хартія», побудована на інсайті — якісне ставлення до людини у війську досі сприймається як щось незвичне. Задача полягала не [&#8230;]</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/charter-corps-and-the-olart-agency-presented-an-advertising-campaign/">«Звикай, це Хартія»: корпус «Хартія» та агенція Olart представили рекламну кампанію до запуску навчального батальйону «Капа»</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Від неймінгу та стратегії до відеоманіфесту й зовнішньої реклами — креативна агенція Olart розробила повну комунікаційну платформу для запуску навчального батальйону «Капа» у складі 2-го корпусу НГУ «Хартія». В основі кампанії — креативна ідея «Звикай, це Хартія», побудована на інсайті — якісне ставлення до людини у війську досі сприймається як щось незвичне.</p>
<div id="attachment_68249" style="width: 692px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-large wp-image-68249" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Hartiya-1-682x1024.jpg" alt="Хартия" width="682" height="1024" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Hartiya-1-682x1024.jpg 682w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Hartiya-1-200x300.jpg 200w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Hartiya-1-768x1152.jpg 768w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Hartiya-1.jpg 853w" sizes="(max-width: 682px) 100vw, 682px" /><p class="wp-caption-text">Хартія</p></div>
<blockquote><p>Задача полягала не просто в тому, щоб створити назву чи візуальну систему. Ми мали зібрати нову логіку сприйняття навчального батальйону як частини великої трансформації Хартії,</p></blockquote>
<p>—  розповідає Олександр Артюх, Founder &amp; CEO Olart.</p>
<p>Робота над проєктом почалася з брифінгу та дослідження контексту підрозділу. Команда провела серію глибинних інтерв’ю з рекрутами, інструкторами та військовими з інших підрозділів, щоб зрозуміти, що відчуває та як змінюється людина, коли потрапляє у Хартію.</p>
<p>І попри різний досвід співрозмовників, знаходила спільний патерн: людей дивувало те, що їх чують і їм дають можливість впливати на процеси. Рекрути мали якісну взаємодію під час підготовки, досвідчені військові — готовність керівництва підхоплювати ініціативи та допомагати втілювати їх у життя. Це відрізнялося від їхніх уявлень про стару армійську систему, бо хартійський підхід — це людиноцентричність, яка визначає принципи побудови нового українського війська.</p>
<blockquote><p>Під час дослідження ми побачили, що багато людей досі приходять у військо з уявленням про систему, де ти нічого не вирішуєш і ні на що не впливаєш. Але всередині «Хартії» зіштовхуються з протилежним досвідом. На контрасті між старим уявленням про військо та новою культурою, яку формує Хартія, і народилася ідея «Звикай, це Хартія». Бо якщо підхід Хартії здається незвичним, до нього треба звикати,</p></blockquote>
<p>— каже Олександр.</p>
<p>Особливістю реалізації став прийом оповіді від першої особи. У відеоманіфесті глядач бачить події очима людини, яка потрапляє до «Хартії» та поступово знайомиться з її підходами до навчання і взаємодії. Цей же принцип використали у зовнішній рекламі, де кожен сюжет відображає конкретний момент із життя навчального батальйону.</p>
<p><iframe src="https://drive.google.com/file/d/1SKKGOgK20V0K6iNQ8hr4RsGE-jkC2hIt/preview" width="640" height="480"></iframe></p>
<p>У кампанії акцент зроблено не лише на підготовці як процесі, а й на ролі інструкторів та системного навчання у формуванні нового українського війська. Якість підготовки безпосередньо впливає на ефективність підрозділів на полі бою, а тому навчальний батальйон є одним із ключових напрямів розвитку корпусу.</p>
<blockquote><p>Дякуємо команді Olart за глибоке занурення в контекст підрозділу та за те, що вони підійшли до цього проєкту не як до рекламного завдання, а як до місії. Вони почули нашу культуру, наші принципи й змогли передати їх мовою, зрозумілою і для рекрутів, і для суспільства. Це саме той підхід до партнерства, який нам потрібен — коли агенція не просто виконує бриф, а стає частиною спільної справи: побудови нового українського війська,</p></blockquote>
<p>— зазначає Олександр Жиляєв, штаб-сержант відділу інформації та комунікації 2 корпусу НГУ «Хартія».</p>
<p>Кампанія реалізується в зовнішній рекламі, цифрових каналах та PR-комунікаціях. І вже стала частиною ширшої трансформації корпусу «Хартія», який послідовно вибудовує власну систему підготовки військовослужбовців та стандарти нового українського війська.</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/charter-corps-and-the-olart-agency-presented-an-advertising-campaign/">«Звикай, це Хартія»: корпус «Хартія» та агенція Olart представили рекламну кампанію до запуску навчального батальйону «Капа»</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://marketer.ua/ua/charter-corps-and-the-olart-agency-presented-an-advertising-campaign/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
	<media:content url="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Hartiya1-1.jpg" medium="image" />
	</item>
		<item>
		<title>Чому Telegram-канали не приносять результату: системні помилки бізнесу</title>
		<link>https://marketer.ua/ua/why-telegram-channels-don-t-deliver-results-systemic-business-mistakes/</link>
		<comments>https://marketer.ua/ua/why-telegram-channels-don-t-deliver-results-systemic-business-mistakes/#respond</comments>
		<pubDate>Wed, 24 Jun 2026 13:58:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Marketer]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Digital-маркетинг]]></category>
		<category><![CDATA[Telegram]]></category>

		<guid isPermaLink="false">https://marketer.ua/?p=68236</guid>
		<description><![CDATA[<p>Telegram залишається одним із найсильніших цифрових каналів в Україні, але ринок уже пройшов етап, коли достатньо було просто створити канал і регулярно публікувати контент. Аудиторія справді є: месенджери стали важливою частиною щоденного медіаспоживання українців, а 75% користувачів отримують через них інформацію. Проте для бізнесу це означає не автоматичний результат, а вищу конкуренцію за увагу. У [&#8230;]</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/why-telegram-channels-don-t-deliver-results-systemic-business-mistakes/">Чому Telegram-канали не приносять результату: системні помилки бізнесу</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Telegram залишається одним із найсильніших цифрових каналів в Україні, але ринок уже пройшов етап, коли достатньо було просто створити канал і регулярно публікувати контент. Аудиторія справді є: месенджери стали важливою частиною щоденного медіаспоживання українців, а 75% користувачів отримують через них інформацію. Проте для бізнесу це означає не автоматичний результат, а вищу конкуренцію за увагу.</p>
<div id="attachment_68252" style="width: 1521px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-full wp-image-68252" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image1-4.jpeg" alt="Telegram" width="1511" height="1041" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image1-4.jpeg 1511w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image1-4-300x207.jpeg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image1-4-768x529.jpeg 768w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image1-4-1024x705.jpeg 1024w" sizes="(max-width: 1511px) 100vw, 1511px" /><p class="wp-caption-text">Telegram</p></div>
<p>У більшості випадків причина не в платформі, а в помилках на старті. Telegram запускають як окремий майданчик, а не як частину воронки комунікації. Без позиціонування, зрозумілої цінності для підписника, контентної логіки та системи оцінки ефективності канал швидко стає формальністю: бренд говорить, але аудиторія не має причини слухати.</p>
<h2 style="text-align: left;">Помилка № 1. Telegram-канал запускають без чіткої бізнес-мети</h2>
<p>Одна з найпоширеніших помилок — створення каналу через тренд.</p>
<p>Конкуренти вже ведуть Telegram. Ринок активно про нього говорить. З&#8217;являються кейси успішних запусків. У результаті компанія також створює власний канал, але не визначає його роль у загальній маркетинговій стратегії.</p>
<p>Насправді Telegram-канал може виконувати зовсім різні функції:</p>
<ul>
<li>працювати на лояльність клієнтів;</li>
<li>будувати спільноту навколо бренду;</li>
<li>генерувати продажі;</li>
<li>підтримувати контент-маркетинг;</li>
<li>виступати окремим медіа бренду.</li>
</ul>
<p>Проблема виникає тоді, коли цілі та очікування не збігаються. Наприклад, компанія створює канал для підтримки зв&#8217;язку з аудиторією, але через кілька місяців оцінює його виключно за кількістю продажів. Без розуміння ролі каналу неможливо оцінити його ефективність.</p>
<h2 style="text-align: left;">Помилка №2. Канал існує окремо від маркетингової системи</h2>
<p>Ще одна поширена проблема — ізольований підхід до просування в Telegram.</p>
<p>У багатьох компаніях канал існує сам по собі. Контент публікується окремо від рекламних кампаній, не пов&#8217;язаний із CRM, email-маркетингом, сайтом чи іншими точками контакту з клієнтом.</p>
<p>У такому випадку Telegram перетворюється на додатковий майданчик для публікацій, а не на інструмент, який впливає на бізнес-результат.</p>
<p>Ефективні канали працюють зовсім інакше. Вони стають частиною єдиної екосистеми бренду, де кожна активність підтримує інші канали комунікації. Людина може прийти через рекламу, залишитися завдяки контенту, взаємодіяти через ботів, а потім стати клієнтом через інші інструменти компанії.</p>
<p>Саме така інтеграція дозволяє Telegram Business працювати не лише на охоплення, а й на реальні конверсії.</p>
<h2 style="text-align: left;">Помилка №3. Бізнес очікує швидких результатів</h2>
<p>Багато компаній досі сприймають платформу так, ніби вона перебуває на етапі активного органічного зростання, коли достатньо було створити канал і регулярно публікувати контент.</p>
<p>Сьогодні ситуація змінилася. Конкуренція за увагу аудиторії стала значно вищою. Користувачі підписані на десятки або навіть сотні каналів і значно ретельніше обирають, які з них залишити у своїй стрічці.</p>
<p>Тому розвиток Telegram-каналу потребує часу, системності та постійної роботи над контентом, дистрибуцією та залученням нових підписників.</p>
<p>Важливо розуміти: канал рідко починає приносити відчутний бізнес-результат у перші місяці після запуску. Особливо якщо компанія працює в конкурентній ніші.</p>
<h2 style="text-align: left;">Помилка №4. Контент створюється для бренду, а не для аудиторії</h2>
<p>Ще одна системна помилка — надмірна концентрація на власних новинах.</p>
<p>Досить часто корпоративні канали перетворюються на стрічку внутрішніх анонсів, повідомлень про досягнення компанії, нових продуктів чи корпоративних подій. Для бізнесу така інформація здається важливою. Для аудиторії — далеко не завжди.</p>
<p>Користувачі підписуються на контент у Telegram, який допомагає їм вирішувати їхні завдання, економити час, отримувати нові знання або бути частиною певної спільноти.</p>
<p>Саме тому успішні канали будують контент навколо інтересів аудиторії, а не навколо бажання бренду розповісти про себе.</p>
<p>Щоразу перед публікацією варто ставити просте питання: яку цінність ця інформація несе підписнику? Якщо відповіді немає, навіть найякісніше оформлений допис навряд чи покаже хороший результат.</p>
<h2 style="text-align: left;">Помилка №5. Telegram досі сприймають як безкоштовний канал</h2>
<p>Один із найстійкіших міфів полягає в тому, що Telegram здатний розвиватися виключно органічно. Кілька років тому це частково відповідало реальності. Сьогодні ситуація інша.</p>
<p>Для стабільного зростання більшості каналів необхідне постійне залучення нової аудиторії через різні інструменти:</p>
<ul>
<li>Telegram Ads;</li>
<li>посіви в тематичних каналах;</li>
<li>партнерські інтеграції;</li>
<li>інфлюенсерів;</li>
<li style="text-align: left;">зовнішній трафік із соціальних мереж та інших платформ.</li>
</ul>
<p>Навіть найкращий контент має обмежений потенціал росту без системної роботи над дистрибуцією. Тому сучасне просування в Telegram — це не лише створення контенту, а й постійна робота над залученням нових користувачів.</p>
<h2 style="text-align: left;">Помилка №6. Бізнес оцінює успіх лише через кількість підписників</h2>
<p>Кількість підписників залишається одним із найбільш переоцінених показників ефективності. Зростання аудиторії справді важливе. Але саме по собі воно не гарантує жодного бізнес-результату.</p>
<p>Набагато важливіше оцінювати:</p>
<ul>
<li>охоплення контенту;</li>
<li>утримання аудиторії;</li>
<li>активність підписників;</li>
<li>переходи за посиланнями;</li>
<li>заявки та продажі;</li>
<li>повторні взаємодії з брендом.</li>
</ul>
<p>На практиці невеликий канал із кількома тисячами активних читачів може приносити більше користі бізнесу, ніж великий майданчик із десятками тисяч незацікавлених підписників.</p>
<p>Саме тому результати Telegram-каналу варто оцінювати через його вплив на бізнес-цілі, а не лише через розмір аудиторії.</p>
<h2 style="text-align: left;">Помилка №7. Відсутність системної роботи після запуску</h2>
<p>Часто бізнес сприймає запуск каналу як завершення роботи.</p>
<p>Після старту публікації виходять за інерцією, контент-план не переглядається, нові формати не тестуються, а поведінка аудиторії практично не аналізується.</p>
<p>Але Telegram давно перестав бути платформою, де достатньо просто бути присутнім. Успішні канали постійно аналізують статистику, тестують нові рубрики, адаптують контент до змін аудиторії та регулярно переглядають свою стратегію розвитку.</p>
<p>Саме системність, а не сам факт запуску, визначає довгостроковий результат.</p>
<p>Сьогодні Telegram для бізнесу залишається одним із найефективніших каналів комунікації з аудиторією. Проте сама присутність на платформі більше не гарантує успіху.</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/why-telegram-channels-don-t-deliver-results-systemic-business-mistakes/">Чому Telegram-канали не приносять результату: системні помилки бізнесу</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://marketer.ua/ua/why-telegram-channels-don-t-deliver-results-systemic-business-mistakes/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
	<media:content url="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image1-4.jpeg" medium="image" />
	</item>
		<item>
		<title>Одна зарплата – різна реальність: чому працівник у Києві отримує більше, ніж у Берліні</title>
		<link>https://marketer.ua/ua/one-salary-different-realities-why-an-employee-in-kyiv-earns-more-than-one-in-berlin/</link>
		<comments>https://marketer.ua/ua/one-salary-different-realities-why-an-employee-in-kyiv-earns-more-than-one-in-berlin/#respond</comments>
		<pubDate>Wed, 24 Jun 2026 10:03:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Marketer]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[HR]]></category>
		<category><![CDATA[Research]]></category>

		<guid isPermaLink="false">https://marketer.ua/?p=68238</guid>
		<description><![CDATA[<p>У сучасному світі, де кордони для талантів стають дедалі прозорішими, питання «скільки коштує найняти спеціаліста?» виходить далеко за межі обговорення лише заробітної плати. Нове масштабне дослідження від Payoneer Workforce Management (колишній Boundless) та аналіз ринку 2026 року демонструють: цифра у контракті – це лише верхівка айсберга. Для багатьох компаній стає несподіванкою, що при однаковому рівні зарплати [&#8230;]</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/one-salary-different-realities-why-an-employee-in-kyiv-earns-more-than-one-in-berlin/">Одна зарплата – різна реальність: чому працівник у Києві отримує більше, ніж у Берліні</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>У сучасному світі, де кордони для талантів стають дедалі прозорішими, питання «скільки коштує найняти спеціаліста?» виходить далеко за межі обговорення лише заробітної плати. Нове масштабне дослідження від Payoneer Workforce Management (колишній Boundless) та аналіз ринку 2026 року демонструють: цифра у контракті – це лише верхівка айсберга.</p>
<p>Для багатьох компаній стає несподіванкою, що при однаковому рівні зарплати фактичні витрати роботодавця у Парижі можуть бути на 2,5 раза вищими, ніж у Нешвіллі, а чистий дохід працівника в Берліні буде значно меншим, ніж у Києві чи Лондоні.</p>
<div id="attachment_68242" style="width: 1546px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-full wp-image-68242" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Payoneer-HR-research.jpeg" alt="Нове дослідження Payoneer та Boundless: скільки насправді коштує працевлаштування в Україні та Європі" width="1536" height="1024" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Payoneer-HR-research.jpeg 1536w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Payoneer-HR-research-300x200.jpeg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Payoneer-HR-research-768x512.jpeg 768w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Payoneer-HR-research-1024x683.jpeg 1024w" sizes="(max-width: 1536px) 100vw, 1536px" /><p class="wp-caption-text">Нове дослідження Payoneer та Boundless: скільки насправді коштує працевлаштування в Україні та Європі</p></div>
<p>Payoneer Workforce Management та Boundless опублікували нове дослідження, присвячене реальній вартості працевлаштування в Європі та США. Аналіз показує, що при міжнародному наймі сам по собі рівень зарплати часто не дає повної картини, оскільки податки, соціальні внески та інші обов&#8217;язкові платежі можуть суттєво впливати як на витрати роботодавця, так і на чистий дохід працівника. Дослідження охоплює 36 країн Європи, включно з Україною.</p>
<p>Автори дослідження взяли за основу однакову річну зарплату у $75 000 і проаналізували, скільки фактично коштує такий працівник роботодавцю в різних країнах, а також який чистий дохід залишається працівнику після сплати податків і обов’язкових внесків.</p>
<h2 style="text-align: left;">Методологія дослідження: Два погляди на реальність</h2>
<p>Аналітики Payoneer змоделювали витрати на найм менеджера з маркетингу середньої ланки у 12 ключових містах світу: шість у США та шість у Європі. Для максимальної точності було використано два сценарії:</p>
<ol>
<li style="text-align: left;">Бенчмарк $75 000: Однаковий рівень зарплати для всіх локацій, що дозволяє виокремити суто структурні відмінності податкових систем кожної країни.</li>
<li style="text-align: left;">Локальні ринкові ставки: Моделювання на основі медіанних зарплат у кожному конкретному місті, що відображає реальну конкурентну ситуацію на ринку.</li>
</ol>
<h2 style="text-align: left;">Сценарій $75 000: Європа як «дорога» юрисдикція для бізнесу</h2>
<p>Якщо встановити фіксовану зарплату на рівні $75 000, стає очевидним: найм у Європі значно дорожчий для компанії. Середні додаткові витрати роботодавця у США (соціальні внески, страхування тощо) становлять близько $8 881, тоді як у Європі цей показник злітає до $22 629.</p>
<ul>
<li style="text-align: left;">США: Прогнозованість та стабільність. У більшості американських міст додаткові витрати роботодавця коливаються у межах вузького вікна – лише $710 різниці між містами. Основну частину (близько 70%) складає федеральний податок FICA (Social Security та Medicare). Винятком є Сіетл ($86 615 загальних витрат), що зумовлено специфікою податку на безробіття у штаті Вашингтон.</li>
<li style="text-align: left;">Європа: Екстремальна фрагментація. Тут розрив між країнами вражаючий. Париж очолює список найдорожчих міст: при зарплаті $75 000 роботодавець змушений викласти майже $109 800 на рік. Французька система соціального забезпечення URSSAF включає медичне страхування, пенсійні внески та сімейні виплати, що сумарно становлять дві третини додаткового рахунку для бізнесу.</li>
</ul>
<h2 style="text-align: left;">Україна у фокусі: Високий чистий дохід при помірних витратах</h2>
<p>Дослідження охопило 36 європейських країн, включаючи Україну. На фоні західноєвропейських гігантів Україна виглядає надзвичайно конкурентоспроможною з точки зору балансу витрат і чистого доходу працівника.</p>
<p>За річної зарплати у $75 000, загальна вартість працевлаштування фахівця в Україні становить близько $93 000 на рік. Це менше, ніж у Німеччині ($95 212) і значно дешевше, ніж в Італії ($136 900) чи Франції ($109 800).</p>
<p>Однак справжня перевага України криється у показниках Net Pay (чистий дохід на руки):</p>
<ul>
<li style="text-align: left;">Український фахівець отримує близько $57 750.</li>
<li style="text-align: left;">У Німеччині на тій же зарплаті працівник бачить лише $44 586.</li>
<li style="text-align: left;">У Нідерландах – $47 621.</li>
<li style="text-align: left;">В Італії – близько $43 100.</li>
</ul>
<p>Таким чином, українська юрисдикція дозволяє працівнику зберігати значно більшу частку свого заробітку, що робить пропозиції українських компаній (або найм в Україні через EOR) привабливішими для талантів навіть за умови нижчої «брутто» зарплати.</p>
<h2 style="text-align: left;">Локальні зарплати: Коли ситуація дзеркально змінюється</h2>
<p>Коли аналітики перейшли до реальних медіанних зарплат, картина «дорогої Європи» похитнулася. Зарплати в США залишаються суттєво вищими – у середньому на 38% ($91 833 проти $66 375 у Європі).</p>
<p>Через такий високий рівень базових окладів, найм у США часто стає дорожчим у загальному підсумку. Сан-Франциско з показником $118 720 загальних витрат на менеджерську позицію стає найдорожчим містом у вибірці. Для порівняння, найм у Берліні ($80 249) чи Мадриді ($70 867) за локальними ставками коштує компанії значно менше, ніж навіть у найдешевшому дослідженому місті США – Нешвіллі ($87 471).</p>
<p>Париж знову став винятком: навіть при нижчій локальній зарплаті ($64 350) загальна вартість для роботодавця ($97 812) перевищує витрати у Нешвіллі, де зарплати значно вищі. Це підкреслює, наскільки важливо враховувати соціальне навантаження, а не лише суму окладу.</p>
<h2 style="text-align: left;">Парадокс «Амстердам – Мадрид» та чистий дохід</h2>
<p>Дослідження виявило цікавий феномен: витрати роботодавця і дохід працівника не завжди рухаються в одному напрямку. Наприклад, Амстердам коштує компанії на $5 500 дорожче за Мадрид ($104 970 проти $99 403), проте працівники в обох містах отримують на руки майже ідентичну суму – близько $47 000. Весь надлишок витрат у Нідерландах «з’їдають» обов&#8217;язкові державні внески, які працівник ніколи не бачить у своєму гаманці.</p>
<p>Найвищий рівень чистого доходу в Європі за однакової зарплати демонструє Лондон ($53 686 на руки при $75 000 брутто). Британська столиця має один із найнижчих рівнів додаткових витрат для бізнесу в Європі, що робить її унікальним хабом для міжнародного найму.</p>
<h2>Висновки для бізнесу та HR</h2>
<p>Результати звіту Payoneer Workforce Management за 2026 рік диктують нові правила гри для глобальних компаній:</p>
<ol>
<li style="text-align: left;">Забудьте про універсальні бюджети. Використання американських стандартів витрат для планування найму в Європі призведе до серйозних касових розривів. У Європі додаткові витрати можуть бути у 4 рази вищими за середньоамериканські (як у випадку з Францією).</li>
<li style="text-align: left;">Аналізуйте Net Pay для утримання талантів. Конкурентоспроможність вашої пропозиції залежить від того, що працівник отримає «чистими». Наприклад, у Берліні вам доведеться пропонувати значно вищу «брутто» зарплату, щоб зрівнятися з рівнем життя в Лондоні чи Києві.</li>
<li style="text-align: left;">Ірландія – «місток» між континентами. Дублін виявився єдиним європейським містом у дослідженні, де податкове навантаження на роботодавця (14,8%) є порівнянним із рівнем США (в середньому 11,8%).</li>
<li style="text-align: left;">Використовуйте інструменти Employer of Record (EOR). Через складність локальних законодавств, особливо в Європі, прямий найм без юридичної особи є ризикованим. Сервіси, подібні до Boundless від Payoneer, дозволяють делегувати контракти, нарахування зарплати та комплаєнс професіоналам у понад 110 країнах.</li>
</ol>
<p>Міжнародний найм у 2026 році – це математичне рівняння з багатьма невідомими. Розуміння «реальної вартості» праці допомагає компаніям не просто економити, а будувати стратегічно правильні команди там, де це найбільш вигідно і бізнесу, і людям.</p>
<p>Джерело даних: Аналітичний звіт &#8220;US vs Europe Employment Costs and Net Pay Compared: 2026 Study&#8221; від Payoneer Workforce Management.</p>
<p>Повне дослідження щодо вартості працевлаштування в Європі, включно з Україною, доступне на ресурсі <a href="https://boundlesshq.com/downloads/real-cost-of-employment-in-europe-2026/" target="_blank" rel="nofollow">Boundless</a>.</p>
<p>Порівняння Європи та США доступне на ресурсі <a href="https://www.payoneer.com/resources/industry-pulse/us-vs-europe-employment-costs/" target="_blank" rel="nofollow">Payoneer</a>.</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/one-salary-different-realities-why-an-employee-in-kyiv-earns-more-than-one-in-berlin/">Одна зарплата – різна реальність: чому працівник у Києві отримує більше, ніж у Берліні</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://marketer.ua/ua/one-salary-different-realities-why-an-employee-in-kyiv-earns-more-than-one-in-berlin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
	<media:content url="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Payoneer-HR-research.jpeg" medium="image" />
	</item>
		<item>
		<title>50 мільйонів переглядів: як я використала політичні виборчі стратегії в TikTok</title>
		<link>https://marketer.ua/ua/how-i-used-political-campaign-strategies-on-tiktok/</link>
		<comments>https://marketer.ua/ua/how-i-used-political-campaign-strategies-on-tiktok/#respond</comments>
		<pubDate>Tue, 23 Jun 2026 21:05:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Анастасія Білоус]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Digital-маркетинг]]></category>
		<category><![CDATA[SMM]]></category>
		<category><![CDATA[Досвід]]></category>

		<guid isPermaLink="false">https://marketer.ua/?p=68222</guid>
		<description><![CDATA[<p>Сьогодні багато хто говорить про алгоритми TikTok, Instagram та YouTube Shorts. Одні шукають секретні налаштування, інші намагаються зрозуміти, як працюють рекомендації. Але після шести років роботи із соціальними мережами я дійшла до висновку, що довгостроковий успіх у соціальних мережах визначається не стільки технічними особливостями платформ, скільки фундаментальними закономірностями людської поведінки. Сьогодні на моєму українському TikTok-акаунті [&#8230;]</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/how-i-used-political-campaign-strategies-on-tiktok/">50 мільйонів переглядів: як я використала політичні виборчі стратегії в TikTok</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Сьогодні багато хто говорить про алгоритми TikTok, Instagram та YouTube Shorts. Одні шукають секретні налаштування, інші намагаються зрозуміти, як працюють рекомендації. Але після шести років роботи із соціальними мережами я дійшла до висновку, що довгостроковий успіх у соціальних мережах визначається не стільки технічними особливостями платформ, скільки фундаментальними закономірностями людської поведінки.</p>
<p>Сьогодні на моєму українському TikTok-акаунті понад 230 000 підписників та 13,8 мільйона лайків. На американському акаунті — понад 130 000 підписників та 5,3 мільйона лайків. За цей час десятки моїх відео набрали понад мільйон переглядів, а загальна кількість переглядів перевищила 50 мільйонів.</p>
<p>Окрім власних акаунтів, я є засновницею та CEO агенції Swipe Agency, де ми допомагаємо компаніям будувати органічне охоплення через короткі відео. За останні роки ми протестували тисячі роликів для клієнтів із різних галузей — від технологій та освіти до юридичних послуг.</p>
<p>Але найцікавіше те, що багато принципів, які допомогли мені вирости в соціальних мережах, я вперше вивчала зовсім в іншому контексті.</p>
<p>Все почалося на третьому курсі Києво-Могилянської академії, де я вивчала політичні науки. На одному з курсів ми аналізували політичні кампанії та механізми впливу на громадську думку. Ми розбирали, як політики привертають увагу, формують довіру, мобілізують аудиторію та мотивують людей до дії.</p>
<p>Тоді в мене виникла проста думка: якщо ці принципи працюють для залучення мільйонів виборців, чому вони не можуть працювати для залучення мільйонів переглядів?</p>
<p>Згодом я почала тестувати ці ідеї на практиці. Результати перевершили всі мої очікування.</p>
<h2 style="text-align: left;">Правило №1 — «Гречка» працює не лише в політиці</h2>
<p>В українській політиці давно існує жарт про «гречку». Його суть проста: люди набагато охочіше підтримують тих, хто вже дав їм щось корисне.</p>
<p>У соціальних мережах цей принцип працює так само.</p>
<p>На початку розвитку власного акаунта я безкоштовно ділилася рецептами авторських коктейлів, а пізніше — порадами щодо розвитку соціальних мереж. Для клієнтів нашої агенції ми створюємо безкоштовні гайди, чек-листи, консультації, пробні доступи до сервісів та інші корисні матеріали.</p>
<p>Коли людина отримує від вас цінність, вона набагато частіше готова взаємодіяти з вашим контентом, залишати коментарі, підписуватися або рекомендувати вас іншим.</p>
<p>Люди не люблять, коли їм постійно продають. Але вони люблять, коли їм допомагають.</p>
<div id="attachment_68228" style="width: 1664px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-full wp-image-68228" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image2-2.jpeg" alt="Спочатку дайте, а потім просіть" width="1654" height="1050" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image2-2.jpeg 1654w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image2-2-300x190.jpeg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image2-2-768x488.jpeg 768w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image2-2-1024x650.jpeg 1024w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image2-2-64x40.jpeg 64w" sizes="(max-width: 1654px) 100vw, 1654px" /><p class="wp-caption-text">Спочатку дайте, а потім просіть</p></div>
<h2 style="text-align: left;">Правило №2 — Виборці люблять «своїх»</h2>
<p>Одна з найважливіших речей, яку я зрозуміла за роки роботи з контентом, — людям подобаються люди. Не бренди. Не логотипи. Не ідеальні картинки. Саме люди.</p>
<p>У політиці кандидат намагається показати, що він розуміє проблеми своїх виборців. У соціальних мережах працює той самий принцип. Люди хочуть бачити на екрані когось схожого на себе.</p>
<p>Саме тому надто відполірований контент часто програє більш простому та живому відео. Не бійтеся показувати помилки, незручні моменти або смішні ситуації. Не намагайтеся виглядати ідеально.</p>
<p>Парадокс соціальних мереж полягає в тому, що недосконалість часто викликає більше довіри, ніж бездоганність.</p>
<div id="attachment_68229" style="width: 1562px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-full wp-image-68229" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image3-2.jpeg" alt="Автентичність перемагає досконалість" width="1552" height="1014" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image3-2.jpeg 1552w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image3-2-300x196.jpeg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image3-2-768x502.jpeg 768w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image3-2-1024x669.jpeg 1024w" sizes="(max-width: 1552px) 100vw, 1552px" /><p class="wp-caption-text">Автентичність перемагає досконалість</p></div>
<h2 style="text-align: left;">Правило №3 — Голосують за знайомих</h2>
<p>Під час виборчих кампаній кандидати прагнуть бути всюди: на телебаченні, білбордах, у новинах та соціальних мережах.</p>
<p>Причина проста — чим частіше люди бачать людину або бренд, тим більше вони їм довіряють. У психології це називається ефектом знайомства.</p>
<p>Коли я активно розвивала власні акаунти, то могла публікувати до 10 відео на день. Для клієнтів ми часто запускали по 3–5 відео щоденно. Сьогодні алгоритми змінилися, і ми зазвичай рекомендуємо публікувати щонайменше одне якісне відео на день.</p>
<p>Головна думка залишається незмінною: якщо вас ніхто не бачить, вас ніхто не обере.</p>
<div id="attachment_68227" style="width: 1834px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-full wp-image-68227" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image1-3.jpeg" alt="Перемагає не найкращий, а найпомітніший" width="1824" height="1106" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image1-3.jpeg 1824w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image1-3-300x182.jpeg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image1-3-768x466.jpeg 768w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image1-3-1024x621.jpeg 1024w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image1-3-64x40.jpeg 64w" sizes="(max-width: 1824px) 100vw, 1824px" /><p class="wp-caption-text">Перемагає не найкращий, а найпомітніший</p></div>
<h2 style="text-align: left;">Правило №4 — Вибори виграють емоціями</h2>
<p>Ще одна річ, яку чудово розуміють політики, — люди ухвалюють рішення емоціями, а вже потім пояснюють їх логікою.</p>
<p>Саме тому страх, надія, цікавість, здивування або захоплення працюють набагато сильніше за сухі факти.</p>
<p>У контенті ми регулярно використовуємо цей принцип. Наприклад, для одного з наших клієнтів — імміграційної юридичної компанії — ми часто починали відео із сильного емоційного гачка:</p>
<blockquote><p>Вас можуть депортувати, якщо ви не знаєте цього правила.</p></blockquote>
<p>Подібні фрази одразу привертають увагу, тому що зачіпають емоцію страху втрати.</p>
<p>Це не означає, що потрібно маніпулювати людьми або поширювати неправдиву інформацію. Але якщо ви хочете, щоб вас почули, спочатку потрібно привернути увагу.</p>
<div id="attachment_68230" style="width: 1832px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-full wp-image-68230" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image4-1.jpeg" alt="Вірусність починається з емоцій" width="1822" height="1032" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image4-1.jpeg 1822w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image4-1-300x170.jpeg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image4-1-768x435.jpeg 768w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image4-1-1024x580.jpeg 1024w" sizes="(max-width: 1822px) 100vw, 1822px" /><p class="wp-caption-text">Вірусність починається з емоцій</p></div>
<h2>Що змінилося у 2026 році?</h2>
<p>Алгоритми TikTok, Instagram та YouTube Shorts постійно змінюються. Проте за всі роки роботи я помітила одну закономірність: платформи змінюються набагато швидше, ніж людська психологія.</p>
<p>І саме тому багато принципів, які працювали в політичних кампаніях десятки років тому, продовжують працювати в соціальних мережах сьогодні.</p>
<p>Люди хочуть отримувати цінність. Люди хочуть бачити тих, кому можуть довіряти. Люди реагують на емоції. І люди обирають тих, кого бачать регулярно. Можливо, секрет вірусного контенту не в алгоритмах. Можливо, секрет у тому, щоб краще розуміти людей!</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/how-i-used-political-campaign-strategies-on-tiktok/">50 мільйонів переглядів: як я використала політичні виборчі стратегії в TikTok</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://marketer.ua/ua/how-i-used-political-campaign-strategies-on-tiktok/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
	<media:content url="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/image3-2.jpeg" medium="image" />
	</item>
		<item>
		<title>Як тестувати контент-гіпотези: фреймворк для SMM-команди</title>
		<link>https://marketer.ua/ua/how-to-test-content-hypotheses-a-framework-for-the-smm-team/</link>
		<comments>https://marketer.ua/ua/how-to-test-content-hypotheses-a-framework-for-the-smm-team/#respond</comments>
		<pubDate>Tue, 23 Jun 2026 15:26:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Marketer]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Digital-маркетинг]]></category>
		<category><![CDATA[SMM]]></category>

		<guid isPermaLink="false">https://marketer.ua/?p=68201</guid>
		<description><![CDATA[<p>Ви витратили тиждень на новий формат, отримали непогане охоплення і досі не знаєте, що саме спрацювало: ідея, візуал, час публікації чи просто алгоритм вирішив вас «підняти»? Знайома ситуація. Саме тут рятує системне тестування контент-гіпотез. Це не науковий експеримент з лабораторними умовами — це зрозумілий процес, який допомагає приймати рішення на основі даних, а не відчуттів. [&#8230;]</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/how-to-test-content-hypotheses-a-framework-for-the-smm-team/">Як тестувати контент-гіпотези: фреймворк для SMM-команди</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Ви витратили тиждень на новий формат, отримали непогане охоплення і досі не знаєте, що саме спрацювало: ідея, візуал, час публікації чи просто алгоритм вирішив вас «підняти»? Знайома ситуація.</p>
<div id="attachment_68219" style="width: 1009px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-full wp-image-68219" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Gipotezi.jpg" alt="Як тестувати контент-гіпотези" width="999" height="679" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Gipotezi.jpg 999w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Gipotezi-300x204.jpg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Gipotezi-768x522.jpg 768w" sizes="(max-width: 999px) 100vw, 999px" /><p class="wp-caption-text">Як тестувати контент-гіпотези</p></div>
<p>Саме тут рятує системне тестування контент-гіпотез. Це не науковий експеримент з лабораторними умовами — це зрозумілий процес, який допомагає приймати рішення на основі даних, а не відчуттів.</p>
<p>Контент-гіпотеза — чітке припущення у форматі:</p>
<blockquote><p>Якщо ми змінимо Х, то метрика Y зросте/знизиться на Z%.</p></blockquote>
<p>Наприклад: «Якщо замінити фото на відео в рекламному пості, CTR підвищиться на 10%».</p>
<h2 style="text-align: left;">Які гіпотези варто тестувати — і з чого починати</h2>
<p>Немає універсального списку — все залежить від цілей клієнта та поточного стану контенту. Але перший фільтр завжди один: чи відповідає ідея tone of voice та позиціонуванню бренду? Якщо клієнт комунікує в діловому стилі, занадто креативна подача може суперечити образу, навіть якщо ідея сама по собі класна.</p>
<p>Основні напрями для гіпотез:</p>
<ul>
<li>Формат (відео vs. статика, карусель vs. один пост);</li>
<li>Нова рубрика;</li>
<li>Подача (незвичний візуал, провокаційний заголовок, AI-арт vs. реальні фото);</li>
<li>Технічні елементи (довжина тексту, СТА, час публікації).</li>
</ul>
<p>Ще один важливий момент — велике охоплення не завжди означає успіх. Якщо мета клієнта — В2В-ліди або імідж медіа-партнера, а контент дає охоплення через розваги, показники виглядатимуть гарно, але бізнес-цілі не досягнуто. Тому метрики тесту мають відповідати реальним цілям:</p>
<table>
<thead>
<tr>
<td>Ціль</td>
<td>Метрики для тесту</td>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr>
<td>Продажі</td>
<td>Конверсія, CPA, ROAS</td>
</tr>
<tr>
<td>Впізнаваність</td>
<td>Охоплення, частота, brand recall</td>
</tr>
<tr>
<td>Залучення спільноти</td>
<td>ER, коментарі, збереження</td>
</tr>
<tr>
<td>Лідогенерація</td>
<td>CTR, кількість лідів, вартість ліда</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<h2 style="text-align: left;">П&#8217;ять кроків: фреймворк тестування</h2>
<ol>
<li style="text-align: left;">Визначити проблему. Що саме не влаштовує? Падає залученість? Нова рубрика не «зайшла»? Без чіткого формулювання проблеми гіпотеза буде розмитою.</li>
<li style="text-align: left;">Сформулювати гіпотезу — і залучити команду. Коли довго працюєш з одним клієнтом, погляд «замилюється». Залучіть колегу з іншого проєкту — свіжий погляд дає несподівані ідеї. Формула: «Якщо [зміна Х], то [метрика Y] зросте на [%]».</li>
<li style="text-align: left;">Запланувати тест — змінити лише одну змінну. Якщо одночасно змінили і візуал, і текст, і рубрику — ви не зрозумієте, що саме спрацювало. Зафіксуйте: версія А (контроль) і версія В (нова), аудиторія та канал, тривалість (зазвичай 1-2 тижні; для нової рубрики — мінімум 2-3 публікації), метрики. Не додавайте 2-3 нові рубрики паралельно — це стрес для сторінки. Залиште перевірені формати і додайте один новий.</li>
<li style="text-align: left;">Запустіть і зберіть дані. Не робіть висновків передчасно — одна публікація ще не статистика. Слідкуйте за зовнішніми обставинами: велика новина, сезонний спад або Black Friday під час тесту — враховуйте це при інтерпретації. Коли всі бренди «кричать» одночасно, аудиторія просто втомлюється від контенту — в такі моменти краще повернутися до перевірених форматів, ніж тестувати нові.</li>
<li style="text-align: left;">Зробіть висновки і задокументуйте. Навіть якщо гіпотеза не підтвердилась — це цінний результат. Мінімальна фіксація дозволяє у будь-який момент показати клієнту: «Ми побачили проблему — протестували рішення — ось результат».</li>
</ol>
<h2 style="text-align: left;">Як відрізнити: не спрацювала ідея чи алгоритми?</h2>
<p>Алгоритми завжди мають певну невизначеність, вони постійно змінюються. Але є підказки:</p>
<ul>
<li style="text-align: left;">Алгоритми: якщо просідає весь контент за певний період, справа в зовнішніх факторах (сезонність, зміни алгоритмів, інфополе).</li>
<li style="text-align: left;">Ідея: якщо просів лише конкретний пост, проблема в ідеї або подачі. Порівняйте динаміку обох варіантів у часі, а не лише підсумкові цифри.</li>
</ul>
<p>Щодо методів тестування — для більшості SMM-задач достатньо А/В-тесту: порівнюєте дві версії з однією змінною. Для швидкої перевірки нових ідей підійде MVP-тест: короткий пост або опитування замість повноцінного відео.</p>
<p>Якщо тестувати інфлюенс-активності — порівнюйте канали між собою: наприклад, у кейсі геймінгової платформи Antstream Twitch дав +500% переглядів порівняно з YouTube за однакових умов. І завжди тестуйте спочатку органічно, а найкраще підсилюйте таргетом — це часто ефективніше, ніж запускати рекламу «з нуля».</p>
<h2 style="text-align: left;">Реальні кейси: що каже практика</h2>
<h3>Spotify</h3>
<ul>
<li style="text-align: left;">Гіпотеза: Якщо користувачі отримують персоналізований контент про власні музичні вподобання, вони самі будуть масово поширювати його в соцмережах.</li>
<li style="text-align: left;">Тест: Перші версії Wrapped запускалися на обмеженій аудиторії й постійно допрацьовувалися.</li>
<li style="text-align: left;">Результат: Wrapped став одним із найбільших щорічних органічних SMM-феноменів у світі.</li>
</ul>
<blockquote><p>З точки зору маркетингу Spotify Wrapped має велике значення, оскільки виконує одразу чотири функції. Він винагороджує користувачів. Він зміцнює ідентичність. Він заохочує до обміну інформацією. Він закріплює звичку повертатися на платформу. У результаті ми отримуємо функцію продукту, яка діє як глобальна маркетингова кампанія без витрат на традиційну рекламу</p></blockquote>
<p>— цитата з джерела</p>
<p>Що цікаво, сам формат «підсумків року» давно не є чимось унікальним для брендів. Але Spotify вдалося перетворити сухий набір даних на персональну історію, у центрі якої опиняється сам користувач.</p>
<h3>Airbnb</h3>
<ul>
<li style="text-align: left;">Гіпотеза: Якщо замінити аматорські фото житла на професійні, користувачі частіше бронюватимуть помешкання.</li>
<li style="text-align: left;">Тест: Airbnb профінансувала професійні фотосесії для частини об&#8217;єктів.</li>
<li style="text-align: left;">Результат: Такі оголошення демонстрували суттєво кращі показники бронювання.</li>
</ul>
<blockquote><p>Airbnb запустила пілотну програму з професійної фотозйомки, в рамках якої співробітники компанії обходили будинки та робили професійні фотографії для оголошень у Нью-Йорку. Результати не змусили себе довго чекати, і щомісячний дохід компанії подвоївся. Зрозумівши, що це працює, у компанії запровадили політику використання професійних фотографій для всіх нових оголошень. Для Airbnb саме фотографії стали ключовим фактором. Вони перетворили чудову ідею на папері на продукт, який добре продається</p></blockquote>
<p>— цитата з джерела</p>
<h3>Coca-Cola</h3>
<ul>
<li style="text-align: left;">Гіпотеза: Люди частіше взаємодіятимуть із брендом у соцмережах, якщо продукт стане персоналізованим.</li>
<li style="text-align: left;">Тест: На пляшках почали друкувати імена замість логотипу.</li>
<li style="text-align: left;">Результат: Мільйони користувацьких фото та постів із брендом.</li>
</ul>
<blockquote><p>Кампанія «Share a Coke» поширилася на понад 120 країн, і щоразу ретельно досліджувалися найпопулярніші імена та фрази, щоб знайти відгук у місцевій культурі. Від «Condividi una Coca-Cola» в Італії до «Compartilhe uma Coca-Cola» у Бразилії — основна ідея залишалася незмінною: зміцнювати зв&#8217;язки за допомогою персоналізованих пляшок. Це довело, що, хоча мови та звичаї можуть відрізнятися, людське бажання відчувати себе поміченим, налагоджувати зв&#8217;язки та ділитися моментами щастя є універсальним</p></blockquote>
<p>— цитата з джерела</p>
<h2>Типові помилки</h2>
<ul>
<li style="text-align: left;">Тестувати все одночасно — хаос для команди і для аудиторії.</li>
<li style="text-align: left;">Висновки після одного поста — мінімум 2-3 публікації для нової рубрики.</li>
<li style="text-align: left;">Зупиняти тест передчасно — перші два дні ще не тенденція.</li>
<li style="text-align: left;">Ігнорувати зовнішні фактори — сезонність і алгоритмічні зміни впливають на результати.</li>
<li style="text-align: left;">Фокус на «ваніті» — лайки та підписники не рівні результату. Дивіться на бізнес-метрики.</li>
<li style="text-align: left;">Не документувати — провальний тест теж цінний. Без фіксації ризикуєте повторювати ті самі помилки.</li>
</ul>
<p>За будь-якими метриками та гіпотезами стоять люди. Ви самі — перша аудиторія: те, як ви реагуєте на чужий контент, підказує, як відреагують ваші підписники. Тестуйте усвідомлено, фіксуйте результати — і контент-стратегія стане не набором здогадок, а системою, яка працює.</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/how-to-test-content-hypotheses-a-framework-for-the-smm-team/">Як тестувати контент-гіпотези: фреймворк для SMM-команди</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://marketer.ua/ua/how-to-test-content-hypotheses-a-framework-for-the-smm-team/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
	<media:content url="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Gipotezi.jpg" medium="image" />
	</item>
		<item>
		<title>Українці зможуть купувати ексклюзивний K-pop мерч і японські раритети напряму з Азії</title>
		<link>https://marketer.ua/ua/ukrainians-have-access-to-two-popular-asian-marketplaces/</link>
		<comments>https://marketer.ua/ua/ukrainians-have-access-to-two-popular-asian-marketplaces/#respond</comments>
		<pubDate>Tue, 23 Jun 2026 13:18:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Марина Нусенкис]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Новини компаній]]></category>
		<category><![CDATA[Ecommerce]]></category>

		<guid isPermaLink="false">https://marketer.ua/?p=68195</guid>
		<description><![CDATA[<p>Відтепер українські покупці можуть напряму замовити товари в Україну з Weverse Shop (Південна Корея) та Yahoo! Japan (Японія) та доставити через Meest China. З найбільш помітних минулорічних запусків компанії була доставка з японського Uniqlo та китайського гіганта e&#8211;commerce JD.com. Зазначені платформи доповнюють екосистему азійських маркетплейсів, доступних для замовлення, відкриваючи ще більше можливостей для шанувальників корейської [&#8230;]</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/ukrainians-have-access-to-two-popular-asian-marketplaces/">Українці зможуть купувати ексклюзивний K-pop мерч і японські раритети напряму з Азії</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p align="justify">Відтепер українські покупці можуть напряму замовити товари в Україну з Weverse Shop (Південна Корея) та Yahoo! Japan (Японія) та доставити через <span lang="en-US">Meest China</span>. З найбільш помітних минулорічних запусків компанії була доставка з японського <span lang="en-US">Uniqlo</span> та китайського гіганта <span lang="en-US">e</span>&#8211;<span lang="en-US">commerce</span> <span lang="en-US">JD</span>.<span lang="en-US">com</span>.</p>
<p align="justify">Зазначені платформи доповнюють екосистему азійських маркетплейсів, доступних для замовлення, відкриваючи ще більше можливостей для шанувальників корейської культури, колекціонерів, поціновувачів японських брендів та всіх, хто шукає унікальні товари з Азії.</p>
<div id="attachment_68199" style="width: 1034px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-large wp-image-68199" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Meest1-1-1024x682.jpg" alt="Yahoo! Japan " width="1024" height="682" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Meest1-1-1024x682.jpg 1024w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Meest1-1-300x200.jpg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Meest1-1-768x512.jpg 768w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Meest1-1.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /><p class="wp-caption-text">Yahoo! Japan</p></div>
<h2 style="text-align: left;" align="justify">Доступ до ексклюзивного K-pop мерчу з Weverse Shop</h2>
<p align="justify">Weverse Shop є однією з найпопулярніших корейських платформ для продажу офіційного мерчу, альбомів та ексклюзивних товарів від провідних K-pop артистів і лейблів. На платформі представлені альбоми, lightstick, fan-kit, колекційні та limited edition товари, які часто недоступні на інших міжнародних майданчиках.</p>
<p align="justify">Українські фани можуть замовляти товари з Weverse Shop навіть у випадках, коли продавці не здійснюють міжнародну доставку. Команда Meest China бере на себе процес викупу, оплати та організації доставки замовлення в Україну.</p>
<div id="attachment_68198" style="width: 1034px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-large wp-image-68198" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Meest2-1-1024x682.jpg" alt="Weverse Shop" width="1024" height="682" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Meest2-1-1024x682.jpg 1024w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Meest2-1-300x200.jpg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Meest2-1-768x512.jpg 768w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Meest2-1.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /><p class="wp-caption-text">Weverse Shop</p></div>
<h2 style="text-align: left;" align="justify">Yahoo! Japan — доступ до унікальних товарів з Японії</h2>
<p align="justify">Також клієнтам став доступний викуп товарів з Yahoo!Japan — одного з найбільших японських маркетплейсів та аукціонних майданчиків. Тут представлений брендовий одяг, аніме-мерч, ретро-консолі, техніка, автотовари, колекційні та рідкісні позиції, які складно придбати за межами Японії.</p>
<p align="justify">Особливістю Yahoo!Japan є велика кількість аукціонних пропозицій та товарів від локальних продавців, більшість із яких не працюють із міжнародними покупцями. Азійський підрозділ Meest допомагає подолати ці обмеження та забезпечує можливість замовлення товарів із доставкою в Україну.</p>
<p align="justify">Розвиток напрямків Південної Кореї та Японії є частиною стратегії компанії щодо розширення доступу українських клієнтів до найпопулярніших азійських торговельних платформ. Сьогодні сервіс уже допомагає здійснювати покупки на провідних маркетплейсах Китаю, Кореї та Японії, додаючи поступово нові супутні послуги – як-от комерційний викуп чи доставка морем.</p>
<blockquote>
<p align="justify">Ми бачимо стабільне зростання інтересу українських покупців до товарів з усієї Азії — від корейського мерчу та косметики до японських колекційних товарів і техніки. Розширення переліку доступних платформ дозволяє нашим клієнтам отримувати ще більше можливостей для безпечного та зручного шопінгу за кордоном,</p>
</blockquote>
<p align="justify">— зазначають у Meest China.</p>
<p align="justify">Оформити замовлення можна через сервіс Meest China Shop, скориставшись послугою викупу за посиланням. Після отримання товару на склад компанія організовує його доставку в Україну.</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/ukrainians-have-access-to-two-popular-asian-marketplaces/">Українці зможуть купувати ексклюзивний K-pop мерч і японські раритети напряму з Азії</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://marketer.ua/ua/ukrainians-have-access-to-two-popular-asian-marketplaces/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
	<media:content url="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Meest2-1.jpg" medium="image" />
	</item>
		<item>
		<title>Як вибрати обсяг пам’яті iPhone 17 Pro Max під власні потреби?</title>
		<link>https://marketer.ua/ua/how-do-i-choose-the-right-storage-capacity-for-the-iphone-17-pro-max-to-suit-my-needs/</link>
		<comments>https://marketer.ua/ua/how-do-i-choose-the-right-storage-capacity-for-the-iphone-17-pro-max-to-suit-my-needs/#respond</comments>
		<pubDate>Tue, 23 Jun 2026 12:37:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Marketer]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Ґаджети]]></category>

		<guid isPermaLink="false">https://marketer.ua/?p=68207</guid>
		<description><![CDATA[<p>Правильний обсяг пам’яті залежить від того, скільки фото, відео, застосунків і робочих файлів зберігається на смартфоні. Якщо хочеться уникнути постійного очищення галереї, iPhone 17 Pro Max краще вибирати за реальними потребами у використанні. Різниця особливо помітна для тих, хто знімає відео, грає, працює з документами або часто подорожує без стабільного інтернету. Скільки памʼяті потрібно для [&#8230;]</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/how-do-i-choose-the-right-storage-capacity-for-the-iphone-17-pro-max-to-suit-my-needs/">Як вибрати обсяг пам’яті iPhone 17 Pro Max під власні потреби?</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Правильний обсяг пам’яті залежить від того, скільки фото, відео, застосунків і робочих файлів зберігається на смартфоні. Якщо хочеться уникнути постійного очищення галереї, <a href="https://comfy.ua/ua/smartfon/brand__apple__seriya_smartphone__apple-iphone-17-pro-max/" target="_blank">iPhone 17 Pro Max</a> краще вибирати за реальними потребами у використанні. Різниця особливо помітна для тих, хто знімає відео, грає, працює з документами або часто подорожує без стабільного інтернету.</p>
<div id="attachment_68212" style="width: 1210px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-full wp-image-68212" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/iPhone17.jpg" alt="iPhone 17 Pro Max" width="1200" height="900" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/iPhone17.jpg 1200w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/iPhone17-300x225.jpg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/iPhone17-768x576.jpg 768w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/iPhone17-1024x768.jpg 1024w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /><p class="wp-caption-text">iPhone 17 Pro Max</p></div>
<h2 style="text-align: left;">Скільки памʼяті потрібно для різних завдань?</h2>
<p>Пам’ять швидко заповнюється не лише фото, а й відео, кешем месенджерів, офлайн-картами, музикою та великими застосунками. Для простого використання може вистачити базової версії, але активним користувачам краще мати запас. Він допоможе не переносити файли щомісяця і не видаляти потрібні матеріали перед новою зйомкою.</p>
<p>Перед купівлею зручно прив’язати обсяг пам’яті до конкретних щоденних завдань. Найчастіше різниця між версіями проявляється так:</p>
<ul>
<li style="text-align: left;">256 ГБ – для месенджерів, соцмереж, фото, банкінгу, навчання та кількох великих ігор;</li>
<li style="text-align: left;">512 ГБ – для частих фото, відео 4K, подорожей, офлайн-карт і робочих файлів;</li>
<li style="text-align: left;">1 ТБ – для блогерів, монтажу роликів, великих архівів фото та тривалих зйомок;</li>
<li style="text-align: left;">2 ТБ – для професійного контенту, відеопроєктів, ProRes-файлів і роботи без постійного перенесення даних.</li>
</ul>
<p>Після року активного використання різниця стає ще помітнішою. Галерея, чати, системні дані та застосунки поступово займають десятки гігабайтів, тому мінімальний обсяг не завжди економить гроші.</p>
<h2 style="text-align: left;">Коли варто вибрати iPhone з більшим запасом памʼяті?</h2>
<p>Більший обсяг пам’яті потрібен тим, хто регулярно знімає відео, часто подорожує, веде сторінки бренду, працює з фото або часто користується смартфоном замість ноутбука. Наприклад, 4K-відео швидко займає місце, а файли з месенджерів накопичуються непомітно. У подорожах запас пам’яті корисний, коли немає часу переносити матеріали в хмару.</p>
<p>Менший обсяг виправданий, якщо фото регулярно зберігаються в хмарі, відео знімається нечастно, а смартфон використовується переважно для зв’язку, купівель, музики та браузера. У такому випадку переплата за 1 ТБ може не мати практичної користі.</p>
<p>Інтернет-магазин COMFY допоможе порівняти доступні конфігурації iPhone 17 Pro Max та вибрати версію для конкретних завдань. Для більшості користувачів оптимальними будуть 256 або 512 ГБ, а 1 ТБ і більше потрібні для активної зйомки та роботи з контентом.</p>
<p>Перейдіть на сайт comfy.ua, щоби переглянути актуальні моделі та вибрати потрібний обсяг пам’яті. За потреби ви можете отримати індивідуальну консультацію фахівців, які підберуть рішення з урахуванням ваших потреб та бюджету.</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/how-do-i-choose-the-right-storage-capacity-for-the-iphone-17-pro-max-to-suit-my-needs/">Як вибрати обсяг пам’яті iPhone 17 Pro Max під власні потреби?</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://marketer.ua/ua/how-do-i-choose-the-right-storage-capacity-for-the-iphone-17-pro-max-to-suit-my-needs/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
	<media:content url="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/iPhone17.jpg" medium="image" />
	</item>
		<item>
		<title>Від NPC до PRO: Державна служба зайнятості вперше запустила TikTok-серіал для молоді</title>
		<link>https://marketer.ua/ua/the-state-employment-service-launched-its-first-tiktok-series-for-youth/</link>
		<comments>https://marketer.ua/ua/the-state-employment-service-launched-its-first-tiktok-series-for-youth/#respond</comments>
		<pubDate>Mon, 22 Jun 2026 21:05:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Марина Нусенкис]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Tiktok]]></category>
		<category><![CDATA[Відео]]></category>

		<guid isPermaLink="false">https://marketer.ua/?p=68150</guid>
		<description><![CDATA[<p>Державна служба зайнятості вперше запустила власний TikTok-серіал. Він став частиною комунікаційної кампанії для працевлаштування молоді «START — Кар’єра», який ДСЗ реалізує у партнерстві з міжнародною організацією Helvetas та за підтримки Швеції. Серіал побудований навколо пошуку найкращого кар’єрного шляху. Головна героїня порівнює різні сценарії професійного розвитку: розвиток особистого бренду, самостійний пошук роботи та використання можливостей, які [&#8230;]</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/the-state-employment-service-launched-its-first-tiktok-series-for-youth/">Від NPC до PRO: Державна служба зайнятості вперше запустила TikTok-серіал для молоді</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Державна служба зайнятості вперше запустила власний TikTok-серіал. Він став частиною комунікаційної кампанії для працевлаштування молоді «<a href="https://www.start-dsz.com.ua/" target="_blank" rel="nofollow">START — Кар’єра</a>», який ДСЗ реалізує у партнерстві з міжнародною організацією Helvetas та за підтримки Швеції.</p>
<p>Серіал побудований навколо пошуку найкращого кар’єрного шляху. Головна героїня порівнює різні сценарії професійного розвитку: розвиток особистого бренду, самостійний пошук роботи та використання можливостей, які пропонує Державна служба зайнятості.</p>
<div id="attachment_68154" style="width: 838px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-full wp-image-68154" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/NPC.png" alt="«START — Кар’єра»" width="828" height="457" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/NPC.png 828w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/NPC-300x166.png 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/NPC-768x424.png 768w" sizes="(max-width: 828px) 100vw, 828px" /><p class="wp-caption-text">«START — Кар’єра»</p></div>
<p>Основою сюжету стали реальні історії молодих українців, які вже скористалися державними програмами підтримки.</p>
<p>Серед них — 20-річна Галина, яка пройшла навчання за експериментальним проєктом із залучення жінок до професій, де традиційно переважають чоловіки. Сьогодні вона працює електрогазозварювальницею 4 розряду та планує подальший розвиток у професії.</p>
<p>Ще одна героїня — Олександра, власниця кав’ярні Ukr.Kava. Ще під час навчання в університеті вона отримала державний грант на відкриття власної справи  і сьогодні розвиває власний бізнес.</p>
<p>Кампанію «START — Кар’єра» створили для молодих людей, які лише починають професійний шлях. Її концепція побудована на знайомій для покоління Z ігровій механіці «від NPC до PRO» — від людини, яка лише шукає свій напрямок, до впевненого фахівця або підприємця.</p>
<p>У межах кампанії ДСЗ розповідає про можливості, які можуть допомогти молоді побудувати кар’єру в Україні: від пошуку роботи через Єдиний портал вакансій і кар’єрного консультування до професійного навчання, стажувань та грантів на відкриття власної справи.</p>
<blockquote><p>Сучасний ринок праці динамічний, і ми розуміємо, що молоді часто важко зробити перший крок чи знайти роботу без досвіду. Кампанія &#8220;START — Кар’єра&#8221; покликана показати, що Державна служба зайнятості — це не бюрократична установа, а сучасний та зрозумілий майданчик для кар&#8217;єрного старту. Ми пропонуємо молоді пройти шлях від новачка до справжнього профі, використовуючи наші цифрові інструменти: від швидкого пошуку роботи на Єдиному порталі вакансій до отримання гранту на власну справу чи безплатного навчання. Наша мета — дати молодим українцям реальну опору, мотивацію та ресурси для того, щоб вони бачили своє майбутнє і розвивали кар&#8217;єру саме тут, в Україні,</p></blockquote>
<p>— зазначила директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.</p>
<p>Окремий фокус кампанії — подолання професійних стереотипів та розширення можливостей для молодих жінок у сферах, де сьогодні спостерігається кадровий дефіцит.</p>
<blockquote><p>Інклюзивна зайнятість — це коли доступ до роботи та професійного розвитку не обмежується жодними бар’єрами, а можливості для участі в економіці є рівними для всіх. Ми підтримуємо підходи, які розширюють участь жінок і молоді на ринку праці та сприяють подоланню стереотипів. Кампанія &#8220;START — Кар’єра&#8221; суголосна цим цінностям і стає внеском у ширшу суспільну зміну стереотипів щодо професійних виборів, шляхів побудови кар&#8217;єри та самореалізації,</p></blockquote>
<p>— пояснила проєктна менеджерка Helvetas Ольга Перепечаєва.</p>
<p>ДСЗ та Helvets очікують, що завдяки цій кампанії більше молодих людей дізнаються про можливості державної підтримки та використовуватимуть їх для професійного розвитку й працевлаштування в Україні.</p>
<p>Від початку повномасштабного вторгнення рф Державна служба зайнятості надала послуги понад 700 тис. молодих людей. Кожен третій був працевлаштований. Профнавчання пройшли майже 50 тис людей, 14 тис отримали грант на створення або розвиток власної справи, з яких понад 1 тис – ветерани та ветеранки.</p>
<p>Дивитись тут:</p>
<blockquote class="tiktok-embed" style="max-width: 780px; min-width: 288px;" cite="https://www.tiktok.com/@dcz.gov.ua" data-unique-id="dcz.gov.ua" data-embed-type="creator"><section><a href="https://www.tiktok.com/@dcz.gov.ua?refer=creator_embed" target="_blank">@dcz.gov.ua</a></section>
</blockquote>
<p><script src="https://www.tiktok.com/embed.js" async=""></script></p>
<p>Комунікаційна кампанія «START — Кар’єра» реалізується Державною службою зайнятості в Україні в рамках проєкту «Стійкість: розбудова сталого та інклюзивного ринку праці в Україні». Проєкт впроваджується Helvetas Swiss Intercooperation в межах угоди зі Шведським Агентством з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida) за підтримки Швеції.</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/the-state-employment-service-launched-its-first-tiktok-series-for-youth/">Від NPC до PRO: Державна служба зайнятості вперше запустила TikTok-серіал для молоді</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://marketer.ua/ua/the-state-employment-service-launched-its-first-tiktok-series-for-youth/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
	<media:content url="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/NPC.png" medium="image" />
	</item>
		<item>
		<title>Що означає бути BRAVE CFO у 2026 році: підсумки Brave CFO Gathering</title>
		<link>https://marketer.ua/ua/what-it-means-to-be-a-brave-cfo-in-2026/</link>
		<comments>https://marketer.ua/ua/what-it-means-to-be-a-brave-cfo-in-2026/#respond</comments>
		<pubDate>Mon, 22 Jun 2026 19:32:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Марина Нусенкис]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Події]]></category>

		<guid isPermaLink="false">https://marketer.ua/?p=68157</guid>
		<description><![CDATA[<p>5 червня у Києві відбувся Brave CFO Gathering 2026 — стратегічний старт нового сезону Ukrainian CFO Forum від FAService, який зібрав понад 500 CFO, CEO та власників бізнесу. Коли у 2022 році з’явилася назва Brave CFO Gathering, вона була про здатність вистояти. Сьогодні слово Brave набуло нового змісту. У 2026 році бути BRAVE означає не [&#8230;]</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/what-it-means-to-be-a-brave-cfo-in-2026/">Що означає бути BRAVE CFO у 2026 році: підсумки Brave CFO Gathering</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>5 червня у Києві відбувся Brave CFO Gathering 2026 — стратегічний старт нового сезону Ukrainian CFO Forum від FAService, який зібрав понад 500 CFO, CEO та власників бізнесу.</p>
<p>Коли у 2022 році з’явилася назва Brave CFO Gathering, вона була про здатність вистояти. Сьогодні слово Brave набуло нового змісту.</p>
<p>У 2026 році бути BRAVE означає не лише втримати бізнес в умовах війни та глобальної турбулентності. Це означає знаходити нові точки зростання, залучати капітал, масштабуватися на міжнародних ринках, впроваджувати технології та приймати рішення там, де не існує простих відповідей.</p>
<p>Саме навколо цієї ідеї була побудована програма форуму: від нової логіки взаємодії держави та бізнесу до капіталу, AI, ERP-трансформації, Due Diligence, міжнародної експансії та нової ролі CFO як одного з ключових архітекторів майбутнього компанії.</p>
<div id="attachment_68159" style="width: 1034px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-large wp-image-68159" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/BRAVE-CFO-2-1-1024x576.jpg" alt="BRAVE CFO " width="1024" height="576" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/BRAVE-CFO-2-1-1024x576.jpg 1024w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/BRAVE-CFO-2-1-300x169.jpg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/BRAVE-CFO-2-1-768x432.jpg 768w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/BRAVE-CFO-2-1.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /><p class="wp-caption-text">BRAVE CFO</p></div>
<h2 style="text-align: left;">Нова реальність для CFO: держава, бізнес і довіра</h2>
<p>Форум відкрився інтерв’ю «Нова логіка взаємодії держави та бізнесу: податкові ризики, детінізація та сигнали для ринку», яке модерувала Катерина Гупало, партнерка Arzinger та керівниця практики White Collar Crime.</p>
<p>Спеціальними гостями розмови стали Олександр Цивінський, директор Бюро економічної безпеки України, та Павло Будзиган, заступник директора БЕБ за напрямом досудових розслідувань.</p>
<p>У центрі розмови були фінансова безпека бізнесу, податкові ризики, детінізація економіки та формування нової моделі взаємодії між державою і підприємницькою спільнотою.</p>
<p>Символічно, що Brave CFO Gathering розпочався саме з цієї теми. Адже сучасний CFO працює не лише з цифрами та капіталом. Він працює в середовищі, де прозорість, комплаєнс і довіра стають стратегічними активами бізнесу.</p>
<div id="attachment_68160" style="width: 1034px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-large wp-image-68160" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/BRAVE-CFO-1-1-1024x682.jpg" alt="BRAVE CFO " width="1024" height="682" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/BRAVE-CFO-1-1-1024x682.jpg 1024w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/BRAVE-CFO-1-1-300x200.jpg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/BRAVE-CFO-1-1-768x512.jpg 768w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/BRAVE-CFO-1-1.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /><p class="wp-caption-text">BRAVE CFO</p></div>
<h2 style="text-align: left;">BRAVE #1. Довіра як нова валюта капіталу</h2>
<p>Першу сесію «Компас капіталу та інвестицій 2026» модерував Андрій Петров, CFO Electro Cable Group.</p>
<p>Алла Папаїка, керівниця інвестиційного департаменту Done — Офіційного партнера з фінансування імпортерів, представила підхід private credit як інструмент масштабування бізнесу та наголосила, що сучасне фінансування дедалі більше перетворюється на стратегічне партнерство.</p>
<p>Сергій Єрмоленко, директор департаменту корпоративних фінансів NOVA Group, говорив про те, чому компанії повинні готуватися до залучення капіталу задовго до моменту, коли він стане критично необхідним.</p>
<p>Особливий інтерес аудиторії викликало інтерв’ю Сергія Кострова, директора департаменту корпоративного бізнесу Банку Південний — Партнера з фінансування зростання, та Олени Усенко, фінансової директорки Polysteel. Учасники обговорили досвід релокації, управління бізнесом у стані невизначеності та побудову фінансової стійкості в кризових умовах.</p>
<p>Кульмінацією сесії стала панельна дискусія «Де гроші: як українському бізнесу реально отримати фінансування від IFIs», яку модерував Григорій Овчаренко, директор з управління активами групи ICU. Участь у панелі взяли Анна Лебединець (EBRD), Ярослав Гончаренко (UMAEF), Марина Паніна (VARUS) та Олексій Урос (Unicorn Capital).</p>
<p>Головний висновок сесії був простим: у 2026 році капітал отримують не найгучніші компанії. Капітал отримують ті, кому довіряють.</p>
<h2 style="text-align: left;">BRAVE #2. Технології більше не про IT</h2>
<p>Другу сесію, присвячену AI, автоматизації та цифровій стратегії, модерувала Ольга Островерхова, віцепрезидентка ABPMP Ukraine.</p>
<p>Роман Яворський, Chief Commercial Officer IT-Enterprise — Партнера з інновацій і діджитал трансформації, разом з Олесею Пожар представили кейс компанії Укрпол та продемонстрували, як сучасні виробничі системи дозволяють отримувати двозначне зростання ефективності.</p>
<p>Кирило Руднєв, співзасновник SMART business — Партнера з AI-driven IT екосистеми, та Ганна Кравчук, CFO AVDtrade, поділилися практичним досвідом ERP-трансформації та змінами, які вона запускає далеко за межами IT-функції.</p>
<p>Костянтин Юрченко, комерційний директор цифрових сервісів для бізнесу Вчасно — Партнера цифрових рішень для бізнесу, представив практичні кейси використання штучного інтелекту у фінансових командах.</p>
<p>Саме під час цього блоку прозвучала одна з найбільш цитованих тез форуму: «Машина повинна працювати. Людина має думати».</p>
<h2 style="text-align: left;">BRAVE #3. Трансформація починається не із софту</h2>
<p>Сесію про фінансову трансформацію, глобальні системи та досвід експансії модерував Владислав Лещій, фінансовий директор BAT Україна та член програмного комітету Ukrainian CFO Forum.</p>
<p>Дмитро Попінако, CEO та засновник Innoware — Партнера з ERP та цифрової трансформації, разом із Юлією Прибитько, CFO Eurocon, представили практичний кейс переходу на ERP міжнародного рівня та поділилися уроками масштабної трансформації бізнес-систем.</p>
<p>Під час панелі «Due Diligence очима CFO та інвестора: де ламається логіка бізнесу» експерти говорили про готовність компаній до інвестицій, типові ризики та роль CFO у підготовці бізнесу до угод і залучення капіталу. Модераторкою дискусії виступила Оксана Пацкань, керівниця практики управлінського консалтингу EBS — Партнера з оптимізації фінансових процесів. До обговорення долучилися Ігор Сотник (Concorde Capital), Єгор Синицин (EBS) та Катерина Гарбуз (EBS).</p>
<p>Учасники дискусій неодноразово підкреслювали: справжня трансформація починається не з вибору програмного забезпечення, а з готовності бізнесу змінюватися.</p>
<h2 style="text-align: left;">BRAVE #4. Масштабування за межі України</h2>
<p>Панель Scaling Beyond Ukraine модерував Денис Азаров — CFO з понад 20-річним досвідом та один із Top-10 CFO України.</p>
<p>Участь у дискусії взяли Юлія Опаленик (Kormotech), Володимир Славінський (НІБУЛОН) та Ірина Нестеренко (Біосфера).</p>
<p>У центрі розмови були міжнародна експансія, локалізація операційних моделей, фінансовий контроль у міжнародних структурах та нові вимоги до керівників, які працюють на кількох ринках одночасно.</p>
<p>Учасники погодилися: міжнародна експансія давно перестала бути опцією для українського бізнесу. Для багатьох компаній вона стала питанням довгострокової конкурентоспроможності.</p>
<h2 style="text-align: left;">BRAVE #5. CFO як архітектор майбутнього бізнесу</h2>
<p>Однією з центральних подій форуму стала стратегічна панель «Від контролера до архітектора. Як CFO впливає на майбутнє бізнесу».</p>
<p>Модераторкою дискусії виступила Ірина Левківська, Group CFO Rozetka-EVO та член програмного комітету Ukrainian CFO Forum.</p>
<p>Участь у панелі взяли Аліна Демченко, Executive Search Consultant Odgers Ukraine — Стратегічного партнера форуму, Ганна Демченко, CFO COMFY, Юлія Кір’янова та Сергій Коновець.</p>
<p>У центрі розмови була трансформація ролі CFO. Сьогодні фінансовий директор — це вже не лише людина, яка контролює цифри та ризики. Сучасний CFO стає співархітектором бізнес-стратегії, учасником формування рішень на рівні власників та наглядових рад і одним із ключових драйверів змін у компанії.</p>
<h2 style="text-align: left;">BRAVE #6. Лідерство там, де закінчуються інструкції</h2>
<p>Особливого значення форуму додав контекст, у якому сьогодні працює український бізнес.</p>
<p>У своїй вступній промові Ігор Солових, CEO FAService та організатор Ukrainian CFO Forum, наголосив:</p>
<blockquote><p>Український бізнес уже довів усьому світу, що здатен вистояти. Тепер наше завдання — довести, що ми здатні розвиватися швидше, ніж перепони, які стоять перед нами.</p></blockquote>
<p>Саме ця думка стала наскрізною темою всього дня.</p>
<p>Окремим продовженням цієї теми стала дискусія CFO Under Fire, яку модерував Віталій Верещагін, генеральний директор Caparol Ukraine та член програмного комітету Ukrainian CFO Forum.</p>
<p>Експерти Михайло Богатир (Діла) та Сергій Нечипорук (Agrotrade Group) говорили про лідерство, відповідальність, складні управлінські рішення та роль фінансового директора у моменти, коли готових інструкцій більше не існує.</p>
<h2 style="text-align: left;">BRAVE #7. Майбутнє вже почалося</h2>
<p>Фінальним акордом форуму став практичний AI-воркшоп Віталія Міняйла, співзасновника Neurotrack та EON+.</p>
<p>Учасники розбирали реальні кейси використання штучного інтелекту у фінансовій функції та оцінювали, які AI-рішення вже сьогодні забезпечують найшвидший ROI для бізнесу.</p>
<p>Головне питання більше не звучить як «Чи прийде AI?». Головне питання звучить інакше: хто очолить ці зміни?</p>
<h2 style="text-align: left;">Партнери Brave CFO Gathering’2026</h2>
<p>Подія відбулася за підтримки понад 25 партнерів екосистеми Ukrainian CFO Forum.</p>
<p>Серед них: Done | Business Evolution | Innoware | ПУМБ | SMART business | IT-Enterprise | Банк Південний | EBS | Arzinger | Odgers Ukraine | Payoneer | ABM Cloud | Вчасно | CFO Club Ukraine | CEO Club Ukraine | ACCA | Kaizen Institute Ukraine та інші партнери екосистеми Ukrainian CFO Forum.</p>
<p>Brave CFO Gathering’2026 став стартом нового сезону Ukrainian CFO Forum. Попереду на професійну спільноту чекають серія партнерських вебінарів, стратегічних зустрічей та головна подія року — 24th Ukrainian CFO Forum, який відбудеться 22–23 жовтня 2026 року у Києві.</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/what-it-means-to-be-a-brave-cfo-in-2026/">Що означає бути BRAVE CFO у 2026 році: підсумки Brave CFO Gathering</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://marketer.ua/ua/what-it-means-to-be-a-brave-cfo-in-2026/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
	<media:content url="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/BRAVE-CFO-1-1.jpg" medium="image" />
	</item>
		<item>
		<title>Як розвивати критичне мислення в цифрову епоху</title>
		<link>https://marketer.ua/ua/how-to-develop-critical-thinking-in-the-digital-age/</link>
		<comments>https://marketer.ua/ua/how-to-develop-critical-thinking-in-the-digital-age/#respond</comments>
		<pubDate>Mon, 22 Jun 2026 17:01:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Marketer]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Пресрелізи]]></category>

		<guid isPermaLink="false">https://marketer.ua/?p=68178</guid>
		<description><![CDATA[<p>Щодня людина стикається з величезною кількістю інформації — від новин і дописів у соціальних мережах до відео, створених за допомогою штучного інтелекту. У таких умовах важливо не лише швидко отримувати дані, а й оцінювати їхню достовірність. Корисними інструментами будуть перевірка джерел, знайомство з науковим підходом, аналіз різних точок зору, а також якісна IT-книга, яка допомагає [&#8230;]</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/how-to-develop-critical-thinking-in-the-digital-age/">Як розвивати критичне мислення в цифрову епоху</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Щодня людина стикається з величезною кількістю інформації — від новин і дописів у соціальних мережах до відео, створених за допомогою штучного інтелекту. У таких умовах важливо не лише швидко отримувати дані, а й оцінювати їхню достовірність. Корисними інструментами будуть перевірка джерел, знайомство з науковим підходом, аналіз різних точок зору, а також якісна <a href="https://readeat.com/catalog/nauka-tehnika-suchasni-tehnologiyi-ta-internet" target="_blank">IT-книга</a>, яка допомагає зрозуміти принципи роботи сучасних технологій.</p>
<div id="attachment_68184" style="width: 1210px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-full wp-image-68184" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/IT.jpeg" alt="Як розвивати критичне мислення в цифрову епоху" width="1200" height="800" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/IT.jpeg 1200w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/IT-300x200.jpeg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/IT-768x512.jpeg 768w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/IT-1024x683.jpeg 1024w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /><p class="wp-caption-text">Як розвивати критичне мислення в цифрову епоху</p></div>
<h2 style="text-align: left;">Чому інформації багато, а ясності мало</h2>
<p>Отримати інформацію сьогодні можна за лічені секунди, однак її доступність не означає достовірності чи цінності. Алгоритми соціальних мереж підбирають контент відповідно до інтересів користувача, через що людина частіше бачить думки, які підтверджують її власні переконання. Це явище називають інформаційною бульбашкою. Критичне мислення допомагає виходити за її межі та розглядати питання з різних сторін.</p>
<h2>Звичка ставити запитання</h2>
<p>Одна з головних навичок критичного мислення — не приймати будь-яку інформацію без перевірки. Корисно запитувати себе, хто є автором матеріалу, на яких фактах ґрунтуються висновки та чи існують альтернативні пояснення. Такий підхід важливий не лише для новин або політичних тем. Він допомагає орієнтуватися в питаннях науки, технологій, економіки та повсякденного життя. Що більше людина аналізує джерела інформації, то складніше нею маніпулювати.</p>
<h2>Яку роль відіграють книги</h2>
<p>На відміну від фрагментарного контенту в соціальних мережах, книжки дають змогу детально розібратися в питанні, побачити взаємозв’язки між ідеями та краще зрозуміти аргументацію автора. У каталозі книгарні Readeat представлені видання, які допомагають краще зрозуміти сучасний цифровий світ:</p>
<ul>
<li style="text-align: left;">«Не змушуйте мене думати!» Стіва Круга;</li>
<li style="text-align: left;">«Чистий кодер» Роберта Мартіна;</li>
<li style="text-align: left;">«Штучний інтелект. Машини-помічники чи нові загрози?» Геннадія Чекалова;</li>
<li style="text-align: left;">«Технології блокчейн. Криптовалюта» Миколи Удянського та Сергія Шаповала;</li>
<li style="text-align: left;">«Корисні навички. Медіаграмотність» Лари Браянт.</li>
</ul>
<p>Ці книги розглядають технології з різних боків — від програмування та цифрових продуктів до впливу нових інструментів на суспільство. Таке читання допомагає не лише отримувати нові знання, а й формувати власну аргументовану позицію.</p>
<h2 style="text-align: left;">Критичне мислення як щоденна практика</h2>
<p>Ця навичка не зводиться до запам’ятовування правил чи спеціальних методик. Вона формується через постійний аналіз інформації, готовність переглядати власні погляди та бажання розібратися в темі глибше. У цифрову епоху критичне мислення стає не просто корисною якістю, а необхідною умовою для усвідомленого сприйняття світу. Саме воно допомагає відокремлювати факти від припущень і приймати рішення на основі знань, а не випадкових вражень.</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/how-to-develop-critical-thinking-in-the-digital-age/">Як розвивати критичне мислення в цифрову епоху</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://marketer.ua/ua/how-to-develop-critical-thinking-in-the-digital-age/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
	<media:content url="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/IT.jpeg" medium="image" />
	</item>
		<item>
		<title>Viber інтегрував ChatGPT: що зміниться для користувачів</title>
		<link>https://marketer.ua/ua/viber-has-integrated-chatgpt-what-will-change-for-users/</link>
		<comments>https://marketer.ua/ua/viber-has-integrated-chatgpt-what-will-change-for-users/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 22 Jun 2026 15:46:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Marketer]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[ChatGPT]]></category>
		<category><![CDATA[Viber]]></category>
		<category><![CDATA[ШІ]]></category>

		<guid isPermaLink="false">https://marketer.ua/?p=68170</guid>
		<description><![CDATA[<p>Rakuten Viber відкриває доступ до ChatGPT просто в месенджері. Завдяки новому партнерству з OpenAI користувачі Viber в Україні тепер зможуть безплатно користуватися інструментами на базі ChatGPT, не виходячи з Viber. Скористатися новими функціями легко зможе кожен користувач Viber, навіть не маючи попереднього досвіду з ШІ. Нові функції для редагування фото, переписки, пошуку та інших задач [&#8230;]</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/viber-has-integrated-chatgpt-what-will-change-for-users/">Viber інтегрував ChatGPT: що зміниться для користувачів</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Rakuten Viber відкриває доступ до ChatGPT просто в месенджері. Завдяки новому партнерству з OpenAI користувачі Viber в Україні тепер зможуть безплатно користуватися інструментами на базі ChatGPT, не виходячи з Viber.</p>
<div id="attachment_68175" style="width: 1210px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-full wp-image-68175" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/ChatGPT-viber.jpg" alt="Viber інтегрував ChatGPT" width="1200" height="628" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/ChatGPT-viber.jpg 1200w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/ChatGPT-viber-300x157.jpg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/ChatGPT-viber-768x402.jpg 768w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/ChatGPT-viber-1024x536.jpg 1024w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /><p class="wp-caption-text">Viber інтегрував ChatGPT</p></div>
<p>Скористатися новими функціями легко зможе кожен користувач Viber, навіть не маючи попереднього досвіду з ШІ. Нові функції для редагування фото, переписки, пошуку та інших задач доступні у Viber буквально в кілька кліків. На запити до ШІ діятимуть обмеження за кількістю.</p>
<h2 style="text-align: left;">Нові функції для щоденних задач</h2>
<p>Найближчим часом функції на базі ChatGPT стануть доступними для всіх користувачів Viber в Україні на iOS та Android. Згодом функції стануть доступними і в десктопній версії месенджера. Серед новинок:</p>
<ul>
<li style="text-align: left;">ChatGPT в окремому чаті у Viber: ставити питання ШІ-асистенту, шукати інформацію, просити поради та обмірковувати ідеї тепер можна прямо в месенджері. Для початку роботи не потрібен обліковий запис ChatGPT, однак його можна створити або увійти в наявний акаунт, щоб отримати вищі ліміти на відповіді.</li>
<li style="text-align: left;">Тег ChatGPT у будь-якому чаті: ChatGPT можна тегнути просто в особистому або груповому чаті та швидко отримати відповідь. Для цього потрібно ввести символ «@» і вибрати ChatGPT зі списку. Учасники чату зможуть відповідати на повідомлення ChatGPT і продовжувати обговорення. Відповіді ChatGPT візуально відрізняються від інших повідомлень, тому їх легко розпізнати. ChatGPT отримує доступ лише до запиту-повідомлення, решта чату залишається зашифрованою наскрізно і доступною лише співрозмовникам.</li>
<li style="text-align: left;">Редагування зображень з ChatGPT: новий інструмент на базі ChatGPT Images дозволяє редагувати  зображення просто в особистих і групових чатах. Тепер можна змінювати стиль зображень, додавати нові елементи або створювати різні тематичні версії. Viber додає набір готових шаблонів, аби зображення можна було швидко стилізувати. Щоб скористатися функцією, потрібно натиснути кнопку «Редагувати з ChatGPT».</li>
<li style="text-align: left;">Стислий виклад посилання: ChatGPT може створювати стислий виклад статей, дописів у блогах і документів, якими поділилися в чаті. Щоб скористатися функцією, потрібно натиснути кнопку під посиланням у чаті. Функція ввімкнена за замовчуванням у всіх групових чатах.</li>
<li style="text-align: left;">Стислий виклад чату: ChatGPT створює короткий підсумок розмови в один клік, допомагаючи швидко зрозуміти, що обговорювали в чаті та про що домовилися учасники. Стислий виклад чату не бачать інші — лише користувач, який запитує підсумок розмови у ChatGPT.</li>
<li style="text-align: left;">Удосконалення повідомлень: ChatGPT допомагає редагувати текст повідомлення перед відправленням — зробити його зрозумілішим або змінити тон. Функція доступна в чатах, спільнотах і каналах (крім коментарів). Інші користувачі не бачитимуть, що для редагування тексту використовувався цей інструмент.</li>
<li style="text-align: left;">Переклад повідомлення: ChatGPT допоможе перекласти текст повідомлення перед відправленням. Щоб перекласти повідомлення, потрібно натиснути значок ручки в чаті.</li>
</ul>
<p>Нові функції доступні в останній версії Viber. Для редагування зображень з ChatGPT потрібно увійти в обліковий запис ChatGPT або створити безплатний профіль через Viber. Всі інші функції доступні без реєстрації та авторизації.</p>
<blockquote><p>Ми прагнемо зробити щоденне спілкування людей простішим. Партнерство з OpenAI відкриває доступ до ChatGPT просто в месенджері, роблячи його корисним помічником у щоденних справах — навіть для тих, хто раніше не мав справи з ШІ. Написання текстів, редагування фото чи пошук ідей — усе це тепер доступно в застосунку, яким українці користуються щодня.</p></blockquote>
<p data-section-id="1ufxgbd" data-start="117" data-end="160">— коментує Офір Еял, CEO Rakuten Viber.</p>
<blockquote><p>Месенджери є важливою частиною повсякденного спілкування. Завдяки ChatGPT у Viber користувачі можуть звернутися до ШІ-помічника, не перериваючи розмову — чи то за допомогою з підбором слів, чи то для стислого викладу чату. Ми раді співпраці з Rakuten Viber, завдяки якій інтегруємо ці інструменти у звичний для мільйонів застосунок.</p></blockquote>
<p>— каже віцепрезидент і голова з глобального розвитку бізнесу в OpenAI Торбен Северсон.</p>
<p>Партнерство з OpenAI — частина довгострокової стратегії Rakuten Viber із впровадження ШІ-інструментів для спрощення щоденного спілкування. Ця співпраця також підтримує ініціативу Rakuten Group “Triple 20”, яка передбачає використання ШІ для підвищення ефективності сервісів і покращення досвіду користувачів.</p>
<h2>Безпека</h2>
<p>Конфіденційність і безпека залишаються головними принципами роботи Viber. Усі ключові функції — від особистих дзвінків і повідомлень до групових чатів, обміну медіафайлами та підключених пристроїв — за замовчуванням захищені наскрізним шифруванням. Ніхто, включно з командою Viber, не має доступу до розмов користувачів. Користувачі також зберігають повний контроль над особистими даними, користуючись ШІ-інструментами: перед першим використанням необхідно надати згоду з умовами та політиками OpenAI.</p>
<p>Чати “ChatGPT у Viber” опрацьовуються OpenAI відповідно до <a href="https://openai.com/uk-UA/policies/terms-of-use/" target="_blank" rel="nofollow">Умов використання</a> та <a href="https://openai.com/uk-UA/policies/row-privacy-policy/" target="_blank" rel="nofollow">Політики конфіденційності</a> OpenAI. В інших функціях до OpenAI безпечно надсилається лише конкретний текст, зображення або запит, який обирає користувач, — без даних облікового запису чи решти вмісту чату. Такі дані зберігаються лише протягом обмеженого часу, не передаються та не використовуються для навчання моделей OpenAI. Якщо користувач підключає свій обліковий запис ChatGPT, активність у “ChatGPT у Viber” пов’язується з цим обліковим записом і обробляється відповідно до стандартних правил зберігання даних OpenAI. Функції на базі ChatGPT також підпадають під <a href="https://openai.com/uk-UA/policies/usage-policies/" target="_blank" rel="nofollow">Правила використання OpenAI</a>, і OpenAI може здійснювати перевірку контенту з міркувань безпеки.</p>
<h2 style="text-align: left;" data-section-id="1ufxgbd" data-start="117" data-end="160">Що це означає для маркетингу та бізнесу</h2>
<p data-start="162" data-end="458">Інтеграція ChatGPT у Viber може суттєво змінити спосіб взаємодії користувачів з інформацією всередині месенджерів. Якщо раніше для пошуку відповідей, генерації текстів чи перекладу потрібно було переходити в окремий застосунок або браузер, тепер ці завдання виконуватимуться безпосередньо в чаті.</p>
<p data-start="460" data-end="509">Для бізнесу це означає кілька важливих тенденцій:</p>
<ul data-start="511" data-end="1080">
<li style="text-align: left;" data-section-id="r9at2k" data-start="511" data-end="669">Зростатиме роль месенджерів як універсальних платформ, де користувачі не лише спілкуються, а й отримують інформацію, створюють контент та приймають рішення.</li>
<li style="text-align: left;" data-section-id="115mfwf" data-start="670" data-end="778">Частина пошукових запитів може переміщуватися з традиційних пошукових систем у месенджери та ШІ-асистенти.</li>
<li style="text-align: left;" data-section-id="1nimp1u" data-start="779" data-end="931">Компаніям ставатиме важливіше забезпечувати якісну присутність бренду в інтернеті, адже відповіді ШІ формуються на основі доступної онлайн-інформації.</li>
<li style="text-align: left;" data-section-id="a48a46" data-start="932" data-end="1080">Зростатиме попит на контент, який легко інтерпретують мовні моделі: структуровані статті, дослідження, довідкові матеріали та експертні коментарі.</li>
</ul>
<p data-start="1082" data-end="1309">На практиці це ще один крок до моделі, де користувач отримує потрібну відповідь без переходу на зовнішні сайти — так званого Zero-Click інтернету, який активно розвивають OpenAI, Google, Microsoft та інші технологічні компанії.</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/viber-has-integrated-chatgpt-what-will-change-for-users/">Viber інтегрував ChatGPT: що зміниться для користувачів</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://marketer.ua/ua/viber-has-integrated-chatgpt-what-will-change-for-users/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
	<media:content url="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/ChatGPT-viber.jpg" medium="image" />
	</item>
		<item>
		<title>Як почати вимагати результат від підлеглих, не ставши тираном</title>
		<link>https://marketer.ua/ua/how-to-start-demanding-results-from-your-subordinates-without-becoming-a-tyrant/</link>
		<comments>https://marketer.ua/ua/how-to-start-demanding-results-from-your-subordinates-without-becoming-a-tyrant/#respond</comments>
		<pubDate>Mon, 22 Jun 2026 15:29:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Олександр Висоцький]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Думки]]></category>
		<category><![CDATA[HR]]></category>

		<guid isPermaLink="false">https://marketer.ua/?p=68162</guid>
		<description><![CDATA[<p>Багато власників бізнесу та управлінців упевнені: якщо ставитися до команди з розумінням і підтримувати дружню атмосферу, підлеглі неминуче сядуть на шию. Здається, що для досягнення беззаперечної дисципліни необхідно стати жорстким диктатором. Але чи це справді так? У цій статті я розберу, чому характер — це не виправдання, і назву головну якість, яку повинен мати справжній [&#8230;]</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/how-to-start-demanding-results-from-your-subordinates-without-becoming-a-tyrant/">Як почати вимагати результат від підлеглих, не ставши тираном</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><b></b>Багато власників бізнесу та управлінців упевнені: якщо ставитися до команди з розумінням і підтримувати дружню атмосферу, підлеглі неминуче сядуть на шию. Здається, що для досягнення беззаперечної дисципліни необхідно стати жорстким диктатором. Але чи це справді так? У цій статті я розберу, чому характер — це не виправдання, і назву головну якість, яку повинен мати справжній лідер.</p>
<div id="attachment_68167" style="width: 1010px" class="wp-caption aligncenter"><img class="size-full wp-image-68167" src="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Ofis.jpg" alt="Як почати вимагати результат від підлеглих" width="1000" height="562" srcset="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Ofis.jpg 1000w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Ofis-300x169.jpg 300w, https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Ofis-768x432.jpg 768w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /><p class="wp-caption-text">Як почати вимагати результат від підлеглих</p></div>
<h2 style="text-align: left;">Міф про творчу натуру та культ самодурства</h2>
<p>У бізнес-середовищі часто можна почути скарги: «Я за своєю природою людина м&#8217;яка, творча, ціную хороші взаємини в колективі, адже працювати в доброзичливій атмосфері просто-таки комфортно. Саме тому мої співробітники лінуються, допускають панібратство і зривають дедлайни. От якби я був жорстким, ефективність злетіла б до небес».</p>
<p>Власне кажучи, подібні заяви — це просто відмовка. Коли людина посилається на те, що вона за природою така м&#8217;яка й ніжна, вона фактично зізнається в тому, що просто не керує процесами.</p>
<p>В якийсь момент керівника «переклинює», і він вирішує, що мусить грюкати кулаком по столу, бризкати слиною і спілкуватися винятково на підвищених тонах, нібито тільки тоді всі почнуть добре працювати. І те, і інше — докорінно неправильні підходи до менеджменту.</p>
<h2 style="text-align: left;">Два стилі — один результат</h2>
<p>Правда полягає в тому, що роботу керівника можуть приголомшливо ефективно виконувати як м&#8217;які, так і жорсткі за своєю натурою люди. Ваш характер не визначає вашу управлінську спроможність. Він визначає лише те, які люди працюватимуть із вами і яка корпоративна культура формується навколо вас.</p>
<p>Класичний приклад із виробничого сектору, коли в одній компанії можуть паралельно й однаково успішно існувати два абсолютно різних підрозділи:</p>
<ul>
<li style="text-align: left;">у відділі продажів керує м&#8217;який, доброзичливий лідер, який будує роботу на позитивних емоціях і натхненні;</li>
<li style="text-align: left;">на виробничій дільниці керує жорсткий начальник, у якого все гранично чітко й твердо.</li>
</ul>
<p>Вимірювання результатів показує, що справи йдуть чудово в обох. Просто вони зібрали навколо себе різні команди, що відповідають їхнім очікуванням і звичній культурі взаємодії.</p>
<h2 style="text-align: left;">У чому насправді полягає робота керівника?</h2>
<p>Насправді робота керівника дуже проста. Її суть зводиться до застосування конкретних інструментів:</p>
<ol>
<li style="text-align: left;">Чітке планування, тобто наявність письмових планів як для всього підрозділу, так і для кожного співробітника. Це не абстрактні ідеї, а конкретний список завдань, зафіксований в електронній системі або просто на папері.</li>
<li style="text-align: left;">Вимірюваність. Це означає, що кожне завдання повинно мати зрозумілий очікуваний результат і жорсткий дедлайн.</li>
<li style="text-align: left;">Структура, тобто зрозумілий розподіл обов&#8217;язків і наявність посадових інструкцій. Співробітники мають точно знати, що їм робити і як їхні дії узгоджені з іншими.</li>
<li style="text-align: left;">Координація — щоденні та щотижневі наради, перевірка перебігу роботи, коригування пріоритетів і доведення справ до завершення.</li>
</ol>
<p>Ці інструменти універсальні. Якщо ними користується жорсткий керівник, він робить це у своїй манері. Якщо м&#8217;який, то він робитиме це м&#8217;яко: багато разів повторюватиме, з&#8217;ясовуватиме причини забутих звітів, даватиме зворотний зв&#8217;язок. М&#8217;якому лідеру доведеться нагадувати співробітнику про завдання знову й знову, але рано чи пізно підлеглі засвоять: якщо завдання поставлено, його доведеться виконати.</p>
<h2>Пастка чужої ролі</h2>
<p>Одна з головних помилок — коли за природою м&#8217;яка людина вирішує штучно стати жорсткою задля досягнення результатів. Вона починає грубіянити, перегинати палицю і негайно стикається із зустрічною агресією та опором із боку команди.</p>
<p>Якщо ви м&#8217;який, вам не потрібно ставати жорстким. Вам потрібно просто почати застосовувати інструменти керівника.</p>
<p>Понад те, коли співробітник відмовляється виконувати завдання, посилаючись на те, що воно «безглузде», жорсткий бос просто накаже робити, а м&#8217;який витратить час на роз&#8217;яснення. Але в підсумку результат буде досягнуто через згоду, а не через страх покарання. Крім того, співпраця на основі згоди працює набагато краще.</p>
<h2 style="text-align: left;">Наполегливість — головна якість керівника</h2>
<p>То що ж є тією самою ключовою якістю, яка гарантує беззаперечне виконання завдань? Це не жорсткість і не жорстокість, а наполегливість.</p>
<p>Наполегливість — це здатність продовжувати вимагати, досягати й докладати зусиль для отримання результату, попри бар&#8217;єри, відмовки чи затягування часу.</p>
<p>Наполегливість не потребує підвищення голосу. Це ситуація, коли ви можете абсолютно спокійно тричі на день підійти до співробітника й запитати: «Як ти просунувся в нашому завданні? Чому зволікаєш? Коли почнеш? Коли покажеш перший результат?».</p>
<p>За даними <a href="https://www.gallup.com/workplace/231593/why-great-managers-rare.aspx" target="_blank" rel="nofollow">досліджень Gallup</a>, 70% залученості команди залежить саме від якості управління, а регулярні, передбачувані обговорення завдань підвищують залученість співробітників майже втричі. Інше масштабне <a href="https://sloanreview.mit.edu/article/toxic-culture-is-driving-the-great-resignation/" target="_blank" rel="nofollow">дослідження</a>, MIT Sloan <a href="https://sloanreview.mit.edu/article/toxic-culture-is-driving-the-great-resignation/" target="_blank" rel="nofollow">Management Review</a>, показало, що токсична корпоративна культура провокує звільнення в 10,4 раза частіше, ніж незадоволеність зарплатою.</p>
<p>Тому навіть якщо ви найм&#8217;якший у світі керівник, але виявляєте системну наполегливість, співробітники дуже швидко звикають до того, що ви в будь-якому разі досягнете свого. Вам не доведеться псувати собі настрій, руйнувати доброзичливу атмосферу в колективі чи грати роль тирана. Ви просто досягатимете якісного виконання.</p>
<p>Запись <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua/how-to-start-demanding-results-from-your-subordinates-without-becoming-a-tyrant/">Як почати вимагати результат від підлеглих, не ставши тираном</a> впервые появилась <a rel="nofollow" href="https://marketer.ua/ua">Marketer</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>https://marketer.ua/ua/how-to-start-demanding-results-from-your-subordinates-without-becoming-a-tyrant/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
	<media:content url="https://marketer.ua/wp-content/uploads/2026/06/Ofis.jpg" medium="image" />
	</item>
	</channel>
</rss>
